У Литві після зміни складу правлячої коаліції спікером Сейму стане представник Соціал-демократичної партії Литви (LSDP) Юозас Олекас. Про це йдеться у додатку до коаліційної угоди, підписаної 25 серпня 2025 року фракціями соціал-демократів, партії «Зоря Нямунаса» («Nemuno aušra»), а також фракцією Союзу селян і зелених Литви та Спілки християнських родин (LVŽS-KŠS).
Нині посаду спікера Сейму обіймає лідер Демократичного союзу «В ім’я Литви» (Demokratų sąjunga „Vardan Lietuvos“) Саулюс Скверняліс, однак його партію не запросили до формування нової правлячої більшості. Згідно з коаліційною угодою, прем’єр-міністеркою буде призначена соціал-демократка Інга Ругінієне, кандидатуру якої Сейм розглядатиме 26 серпня.
Розподіл відповідальності та міністерських портфелів
У додатку до угоди визначено розподіл відповідальності між партіями коаліції. Соціал-демократична партія Литви (LSDP) відповідатиме за дев’ять міністерств: фінансів, національної оборони, культури, соціального захисту та праці, транспорту, охорони здоров’я, освіти, науки і спорту, закордонних справ, а також внутрішніх справ. Партія «Зоря Нямунаса» делегуватиме трьох міністрів – до міністерств довкілля, енергетики та сільського господарства. Фракція Союзу селян і зелених Литви та Спілки християнських родин (LVŽS-KŠS) отримає два портфелі: міністерства економіки та інновацій, а також юстиції.
Кандидатури міністрів узгоджуватимуться відповідно до статутів партій коаліції та за участі Інги Ругінієне. У разі розбіжностей питання розглядатимуться на раді коаліції.
Розподіл комітетів Сейму
Соціал-демократи очолять десять комітетів Сейму: з питань довкілля, майбутнього, бюджету і фінансів, європейських справ, культури, національної безпеки та оборони, освіти, закордонних справ, права і правопорядку, а також прав людини. «Зоря Нямунаса» отримує керівництво комітетами з аудиту, економіки, енергетики та сталого розвитку, охорони здоров’я, соціальних справ і праці. Фракція LVŽS-KŠS очолить комітети з сільських справ та державного управління і муніципалітетів.
Формування коаліції та підтримка України
Нова коаліція сформувалася після відставки попереднього прем’єр-міністра Гінтаутаса Палуцкаса, спричиненої корупційними скандалами. Соціал-демократи запросили до коаліції партію «Зоря Нямунаса», яка була їхнім попереднім партнером, а також опозиційну фракцію LVŽS-KŠS. Демократичний союз «В ім’я Литви» до нової коаліції не увійшов.
Угоду підписали старости фракцій, а не лідери партій, як це було минулого року. Нова правляча більшість у Сеймі налічуватиме 82 депутати: 52 від LSDP, 19 від «Зорі Нямунаса» та 11 від фракції LVŽS-KŠS, яка складається з шести представників Союзу селян і зелених, трьох членів Виборчої акції поляків Литви – Спілки християнських родин (LLRA-KŠS) та двох позапартійних депутатів. Один із них, Ігнас Вегеле, уже заявив, що не підтримує коаліційну угоду, а депутат від LVŽS Дайнюс Гайжаускас виступив проти входження партії до коаліції на засіданні партійної ради.
У преамбулі угоди коаліція зобов’язується «якісно та оперативно виконувати необхідні завдання, забезпечуючи потреби безпеки Литви та тверду підтримку Україні в її боротьбі проти російської агресії та на шляху інтеграції до Європейського Союзу та НАТО». Це підтверджує відданість Литви підтримці України, що відповідає заявам президента Гітанаса Науседи, який у лютому 2025 року запропонував п’ятикроковий план підтримки України, включаючи її вступ до ЄС і НАТО, фінансування військово-промислового комплексу та посилення санкцій проти Росії. Литва також приєдналася до «коаліції охочих», ініційованої Великою Британією та Францією, для забезпечення безпеки України після можливого припинення вогню.
Пріоритети та суперечливі питання
Серед пріоритетів коаліції – захист громадян від зовнішніх загроз, належне фінансування оборони, підтримка національного бізнесу, покращення умов для сімей і виховання дітей, збільшення фінансування неформальної освіти дітей, запровадження безкоштовного харчування для учнів початкових класів, забезпечення рівних можливостей для якісної освіти, інвестиції в дорожню інфраструктуру та сталу енергетику. Коаліція також планує підвищувати доходи населення, тимчасово призупинити підвищення акцизів на пальне, але збільшити акцизи на тютюн, алкоголь та електронні сигарети.
Подальше читання
У додатку до угоди окремо прописано питання, за якими фракція LVŽS-KŠS матиме право не голосувати. Це легалізація партнерства та одностатевих шлюбів, зміни до Закону про репродуктивне здоров’я, законодавство, що негативно впливає на народжуваність або сприяє негативному ставленню до сім’ї, материнства чи батьківства, а також закони, що зобов’язують заклади освіти впроваджувати програми статевого виховання без узгодження з батьками.
Коаліція зобов’язалася розробити план заходів із боротьби проти ксенофобії, антисемітизму та будь-якої дискримінації. Водночас пропозиції, що впливають на державний бюджет, тіньову економіку чи державний борг, вноситимуться лише після узгодження з урядом або коаліційною радою. Депутати коаліції, які не підтримують спільні пропозиції, можуть не голосувати за них, але не мають права перешкоджати їх ухваленню, повідомивши про це старосту своєї фракції.
Виклики та суспільна реакція
Формування коаліції з участю «Зорі Нямунаса» та фракції LVŽS-KŠS викликало занепокоєння через проросійські погляди окремих її учасників, зокрема представників Виборчої акції поляків Литви – Спілки християнських родин (LLRA-KŠS). Лідер «Зорі Нямунаса» Ремігіюс Жемайтайтіс неодноразово виступав проти підтримки України, а представники LLRA-KŠS, зокрема Вальдемар Томашевський, висловлювали проросійські позиції, включаючи підтримку анексії Криму та заклики до послаблення санкцій проти Росії. Це викликало протести в литовському суспільстві, зокрема акцію «День ганьби», заплановану на 26 серпня, коли Сейм голосуватиме за кандидатуру Ругінієне.
Подальше читання
Незважаючи на це, президент Гітанас Науседа підтримує формування коаліції, вважаючи її єдиним способом уникнути дострокових виборів. Він запевнив, що спецслужби не виявили прямих загроз від кандидатури Ругінієне, хоча її поїздки до Росії у 2015 та 2018 роках викликали дискусії. Литва залишається відданою підтримці України, про що свідчать її участь у «коаліції охочих», виділення 30 млн євро додаткової допомоги та плани досягти 200 млн євро підтримки у 2025 році, а також переговори про співпрацю у сфері оборони, зокрема постачання безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби.
