Лідери Європейського союзу ухвалили рішення стосовно підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Позика буде забезпечена бюджетним резервом Євросоюзу, а не замороженими активами РФ.
Про це повідомив президент Євроради Антоніу Кошта
"У нас є угода. Рішення про надання 90 мільярдів євро підтримки Україні на 2026–27 роки схвалене. Ми зобов’язалися — і виконали", — написав Кошта у соцмережі X.
"У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом ЄС. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України. І Україна поверне цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики. Водночас ми надали Комісії мандат продовжувати роботу над Репараційною позикою на основі заблокованих російськими активами", — зазначив Кошта на пресконференції.
За його словами, на саміті лідери ЄС погодилися продовжити санкції проти Росії.
Рішення про позику Україні підтримали 25 з 27 країн Євросоюзу. Угорщина і Словаччина виступили проти.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що держави-члени домовилися фінансувати Україну шляхом запозичень ЄС на ринках капіталу.
"Подібно до репараційного кредиту Україні потрібно буде повернути кредит лише після отримання репарацій. До того часу іммобілізовані російські активи залишатимуться іммобілізованими, і Союз залишає за собою право використовувати залишки готівки для фінансування кредиту", — сказала вона.
Федеральний канцлер Фрідріх Мерц відреагував на рішення Європейської Ради надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро.
"Фінансовий пакет для України затверджено. Як я і закликав, Україні надано безвідсотковий кредит у розмірі 90 мільярдів євро. Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки", — написав Мерц.
За його словами, це вирішальний сигнал для закінчення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди.
"Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими, доки Росія не виплатить репарації Україні. Ми вже підготували ґрунт для цього минулого тижня. Україна повинна буде повернути кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. І ми чітко заявляємо: якщо Росія не виплатить репарації, ми – у повній відповідності до міжнародного права – використаємо заморожені російські активи для повернення кредиту" — відзначив Мерц.
Також він написав, що рішення ухвалили одноголосно.
"Ми можемо скористатися перевіреними європейськими інструментами і негайно надати підтримку Україні, без подальших затримок", — додав Мерц.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, який виступав проти ідеї щодо репараційного кредиту, назвав рішення саміту перемогою Європи і України.
"Текст дуже хороший, бо згадує, що ми не маємо жодного наміру повертати заморожені активи Путіну. Ми не маємо наміру дозволяти комусь іншому поза Європою розв'язувати це питання. Вони були іммобілізовані на невизначений термін. Саме європейці вирішуватимуть, що з цим буде, і наш намір — надати це Україні як репарацію. Це репараційна позика. Саме слово говорить за себе. Вона служить для відшкодування того, що вам зробив агресор. І ця ідея все ще є в тексті, і я на 100% її підтримую", — сказав він.
Де Вевер повторив, що йому не подобалася ідея використати заморожені активи під час війни.
"Ми ухвалили рішення на два роки. Ми всі сподіваємося, що війна закінчиться прийнятним миром для України. Але у 2028 році, якщо війна все ще триватиме, це, ймовірно, буде структурним елементом у новій багаторічній структурі бюджету. Тож, якщо ми поєднаємо два роки з багаторічною структурою, нам більше не потрібна позика на репарації. Але в будь-якому випадку гроші залишаються заблокованими, і гроші зрештою підуть до України", — сказав бельгійський прем'єр.
Президент Володимир Зеленський подякував європейським лідерам за рішення щодо фінансової підтримки України на 90 млрд євро у 2026–2027 роках.
"Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість. Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки. Дякую за результат і єдність", — зазначив він
Хто не братиме участь у фінансуванні України
Угорщина, Словаччина і Чехія не братимуть участь у цьому фінансуванні, йдеться в офіційній заяві після саміту ЄС.
"У рамках розширеного співробітництва (стаття 20 Договору про Європейський Союз) щодо інструменту, заснованого на статті 212 Договору про функціонування Європейського Союзу, будь-яка мобілізація ресурсів бюджету Союзу як гарантії за цим кредитом не вплине на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — ідеться у висновках.
Напередодні чиновник ЄС повідомляв Суспільному, що між Бельгією, Єврокомісією та командою президента Євроради Антоніу Кошти тривають технічні переговори щодо надання репараційної позики для Києва. Обговорення також проходять на нижчому рівні серед послів. Один із дипломатів ЄС тоді також казав, що рішення сподіваються ухвалити сьогодні, а можливо і вночі 19 грудня.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що європейські партнери можуть ухвалити рішення про фіндопомогу для України до кінця 2025 року.
18 грудня він відвідав Брюссель. Там у голови держави була низка двосторонніх зустрічей, а також він взяв участь у засіданні Європейської ради.
Пропозиція Єврокомісії щодо підтримки України
3 грудня Єврокомісія оприлюднила два рішення для підтримки фінансових потреб України у 2026-2027 роках. Йдеться про запозичення ЄС та репараційний кредит.
11 грудня посли Євросоюзу погодили й розпочали письмову процедуру пропозиції щодо 122 статті договору ЄС, що дозволяє ухвалювати рішення без потреби в одностайності усіх членів блоку. Це відкрило шлях до безстрокового замороження активів РФ.
Своєю чергою, Бельгія побоюється, що їй доведеться виплачувати кредит, враховуючи, що російські активи здебільшого зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Тому влада країни закликає ЄС вивчати саме правовий та юридичний аспекти. Голова дипломатії ЄС Мая Каллас з цим погодилась та зазначила, що ЄС готовий розробити механізм, який надасть Бельгії "необхідну безпеку".
Published 19 December 2025 04:17 GMT+2
