Уряд України анонсував перегляд норм Закону "Про освіту" щодо мови викладання у школах, з урахуванням позиції Угорщини. Проєкт закону, переданий Будапешту 6 листопада, враховує п'ять із 11 мовних вимог угорської сторони, повідомили в Кабміні. Цей крок спрямований на розв'язання багаторічної суперечки, яка загострилася після ухвалення закону у 2017 році, та покращення відносин з Будапештом напередодні ключових переговорів щодо вступу України до ЄС і НАТО.
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка у коментарі для ЗМІ 6 листопада заявив, що документ передано угорській стороні для узгодження, і Київ очікує відповіді найближчим часом. "На сьогодні де-факто ми повністю покриваємо запит угорської громади на освіту, яка задовольняє їхні інтереси. Те, що просить угорський уряд, стосується точкових речей", – наголосив Качка. За його словами, в Україні функціонує близько 100 угорськомовних шкіл: у двох третинах з них (приблизно 67) мова викладання – угорська з кількома предметами українською, а в решті третині – українська з ключовими дисциплінами угорською.
Ініціатива уряду викликала гостру критику в українському суспільстві та серед політиків. Журналіст Українського радіо Сергій Стуканов у своєму дописі на Facebook 7 листопада назвав анонс "атакою" на українську мову. "На жаль, українська мова знову стає об'єктом атаки. Уряд анонсував (після консультації з Орбаном) перегляд норм закону про освіту в частині мови викладання у школі. Робиться це через забаганки Угорщини, але неминуче стосуватиметься і російської мови (бо не може закон вибірково підходити до мов меншин). Тобто це означає: уряд фактично готується створити шпарину для русифікації освіти", – написав Стуканов. Він підозрює, що це "не останні погані ідеї щодо зміни мовного законодавства", і закликав урядовців радитися з суспільством, а не з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Стуканов нагадав, що лише тиждень тому, 31 жовтня, Міністерство культури організувало Мовний форум, де учасники одностайно визнали державну мову "стратегічним ресурсом держави, з точки зору безпеки".
Критика лунає і з боку опозиції. Народний депутат від фракції "Європейська солідарність", ексголова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович 7 листопада заявив, що текст законопроєкту "ніхто не бачив в очі в парламенті". "Передача на узгодження угорській стороні – це непрозорий процес, який може підірвати національні інтереси", – зазначив він у коментарі "Інтерфакс-Україна". В'ятрович наголосив, що зміни не обговорювалися з Верховною Радою, попри те, що законодавчі ініціативи в освітній сфері потребують широкого суспільного діалогу.
Конфлікт навколо мовної статті Закону "Про освіту" (стаття 7) триває з 2017 року, коли його ухвалення спричинило блокування Будапештом зустрічей Україна-НАТО та погіршення двосторонніх відносин. Тоді угорська меншина, яка налічує близько 150 тисяч осіб (переважно на Закарпатті), протестувала проти вимоги поступового переходу на українську мову викладання з 5-го класу. Угорщина звинувачувала Київ у порушенні прав нацменшин, посилаючись на Європейську хартію регіональних мов та Угоду про асоціацію з ЄС. Венеційська комісія РЄ у 2017-му визнала закон переважно справедливим, але рекомендувала уточнення для мов ЄС, як-от угорська.
У 2023 році Україна внесла зміни: для шкіл з мовами ЄС (угорська, румунська, польська) дозволено викладання рідною мовою до 9-го класу з обов'язковим вивченням української мови, літератури, історії та захисту України державною. Перехідний період для учнів, які почали навчання до 2020-го, продовжено. Однак Угорщина визнала ці правки недостатніми, вимагаючи 11 конкретних пунктів, серед яких – розширення обсягів угорської мови у вищих класах та скасування обмежень на мову в адміністративних процедурах.
Експерти пов'язують нинішній анонс з тиском Будапешта на переговорах щодо ЄС. За даними Європейської правди, Угорщина використовує мовне питання як важіль для блокування допомоги Україні та просування власних інтересів у Закарпатті. "Це компроміс для розблокування допомоги, але ризик полягає в прецеденті для інших меншин, включно з російськомовними регіонами", – коментує аналітик Центру Разумкова Олексій Міненко.
У МЗС України запевняють, що зміни не послаблять позиції української мови як державної. "Ми балансуємо між правами меншин і національною безпекою, особливо в умовах війни", – заявив речник дипломатичного відомства. Угорська сторона поки не коментувала проєкт, але, за джерелами в Будапешті, Орбан планує обговорити його на саміті ЄС 21 листопада.
Реакція громадськості набирає обертів: у соцмережах з'являються петиції проти "поступок Орбану", а освітні асоціації закликають до парламентських слухань. Подальший розвиток подій залежатиме від відповіді Угорщини, очікуваної до кінця тижня. Цей епізод підкреслює виклики для Києва в балансуванні між євроінтеграцією та захистом мовної політики в часи гібридної агресії.
