У розпал хвилі гібридних дронових інцидентів над європейськими військовими об'єктами міністр оборони Бельгії Тео Франкен (Theo Francken) заявив, що НАТО знищить Москву у разі нападу Росії на країни альянсу. Ця заява прозвучала на тлі російських погроз у відповідь на можливі постачання ракет "Томагавк" Україні та нещодавніх виявлень невідомих безпілотників над бельгійськими базами.
Франкен, представник правої націоналістичної партії N-VA, в інтерв'ю бельгійській газеті De Morgen наголосив на неприпустимості шантажу з боку Москви. "Якщо (президент Росії Володимир) Путін запустить ракету на Брюссель, ми стремо Москву з лиця землі", – заявив він, підкреслюючи зобов'язання НАТО щодо колективної оборони за статтею 5 Договору. Міністр додав, що будь-яке застосування ядерної чи навіть звичайної зброї проти країн альянсу викличе "спустошувальну відповідь", і альянс "зітре Москву з лиця землі".
Ці слова стали реакцією на погрози Кремля, які, за словами Франкена, вже неодноразово лунали раніше. "Подібні погрози вже звучали на адресу Фінляндії та Швеції, коли вони вступали до НАТО, а також коли союзники постачали Україні танки та літаки", – нагадав він. За його оцінкою, це "звичайний шантаж", на який не варто піддаватися, оскільки "страшилки Путіна про його диво-зброю" більше не сприймаються серйозно ні в США, ні в Європі. Франкен також сумнівається, що Путін наважиться на прямий удар по Брюсселю – столиці НАТО, – але застеріг від недооцінки російської військової сили. Він зазначив, що більша загроза походить від "сірої зони": наприклад, "зелених чоловічків" в Естонії, які можуть розпалити конфлікт серед російськомовної меншини.
Заява Франкена негайно викликала різку реакцію з боку Росії. Посольство РФ у Бельгії назвало слова міністра "провокаційними та безвідповідальними", порівнявши їх з "найяскравішим проявом мілітаристського марення", в яке, на думку Москви, занурюється "європейська партія війни". Водночас Франкен підкреслив, що НАТО не можна залякувати: "Ми не можемо дозволити собі бути заляканими". Він нагадав, що НАТО володіє близько 5900 ядерних боєголовок (від США, Великобританії та Франції) проти приблизно 5580 у Росії, і будь-яке ядерне застосування з боку Москви означатиме "кінець світу" для Кремля.
Ця риторика прозвучала саме тоді, коли Бельгія стикається з підозрілими дроновими інцидентами, які багато експертів пов'язують з російською гібридною війною. У вівторок, 29 жовтня, Франкен повідомив у соцмережі X (колишній Twitter) про чергове виявлення невідомих безпілотників над військовою базою в Марш-ан-Фамен (Marche-en-Famenne), розташованій на південь від Льєжа. "Минулої ночі знову зафіксовано кілька дронів над ключовими об'єктами штабу нашої армійської бригади", – написав він. За даними міністра, безпілотники кружляли над базою "протягом тривалого часу" – від однієї до двох годин – і це вже другий подібний інцидент за тиждень: перший стався в суботу ввечері, 26 жовтня. "Наш караульний пост у Марш-ан-Фамен помітив кілька дронів над критичними зонами штабу бригади протягом тривалого періоду", – уточнив Франкен.
Міністр переконаний, що це "явно спланована операція проти серця нашої армії". "Вони шукали важливу інформацію про критичну інфраструктуру на військовій території", – заявив він в інтерв'ю газеті *Het Laatste Nieuws*. Франкен наголосив, що йдеться не про "дилетантів", а про "досвідчених пілотів БПЛА". Правоохоронці та військові провели необхідні процедури, а поліція й розвідувальне відомство ADIV (Служба загальної розвідки та безпеки) розпочали розслідування. "Поки неясно, звідки взялися ці пристрої", – додав Франкен, але підкреслив нагальну потребу в закупівлі систем виявлення дронів та зброї для їхнього знищення.
Це не поодинокий випадок у Бельгії. На початку жовтня, 2 жовтня, над військовим полігоном у Ельзенборні (Elsenborn) на сході країни зафіксували 15 безпілотників; розслідування триває. Бельгійська оборонна промисловість, зокрема компанія Thales Belgium, також повідомила про зростання підозрілої дронової активності над своїми об'єктами.
Хвиля подібних інцидентів охопила Європу з вересня 2025 року, викликаючи підозри в російському сліді. За даними розвідки Данії, це частина "гібридної війни" Москви проти НАТО та Заходу, спрямованої на тестування оборонних систем і створення хаосу без переходу до відкритого конфлікту.
Колишній офіцер СБУ України Іван Ступак вважає ці дії "спланованими та скоординованими", спрямованими на стратегічні чи військові об'єкти, а не на "випадковий хуліганство". Росія заперечує свою причетність: посол РФ у Данії назвав інциденти "провокацією", а Путін пожартував: "Я припиняю, більше не надсилатиму дронів до Франції, Данії чи Копенгагена". Однак західні лідери, включно з канцлером Німеччини та прем'єром Данії, бачать у цьому "тіньову дронову війну" для дестабілізації НАТО.
Франкен пов'язав загрози з підтримкою України: Китай, за його словами, "хоче, щоб війна затягнулася, бо це послаблює Захід", купуючи російські ресурси та постачаючи зброю, а також толеруючи участь північнокорейських військ. Він закликав Європу прискорити переозброєння та розширити санкції проти фінансування російської агресії.
Експерти вважають заяви Франкена правильними, але замало ефективними: «Путінські погрози не варто сприймати надто серйозно, але й самими словами його не здолати». Найпотужнішим ударом по Кремлю після санкцій проти нафти й газу стала б конфіскація заморожених російських активів на користь України. ЄС заморозив понад 300 млрд євро російських резервів; Бельгія тримає близько 200 млрд, але блокує їхню передачу через юридичні ризики. Обговорення в ЄС тривають — рішення можливе до кінця 2025 року. Ці події показують напругу в Європі: з одного боку — чітка обіцянка НАТО, з іншого — гібридні атаки, що випробовують єдність альянсу. Бельгія як важливий член НАТО посилює протиповітряну оборону, зокрема купує системи проти дронів. Розслідування інцидентів тривають, а НАТО проводить консультації для протидії діям у «сірій зоні».
