Президент України Володимир Зеленський підписав указ про припинення українського громадянства мера Одеси Геннадія Труханова через підтверджене Службою безпеки України (СБУ) наявність у нього чинного російського закордонного паспорта. Це рішення, оприлюднене 14 жовтня, автоматично призводить до дострокового припинення повноважень міського голови відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" (стаття 79). Труханов, який обіймає посаду з 2014 року, обіцяє оскаржити його в українських судах та Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), називаючи звинувачення "фальсифікацією" та "свавіллям".
Зеленський не назвав імен у своєму Telegram-повідомленні від 14 жовтня, де повідомив про доповідь голови СБУ Василя Малюка щодо протидії "російським агентурним мережам" у прифронтових регіонах, зокрема на півдні. "Одеса заслуговує на більший захист та більшу підтримку. Це можна зробити у форматі військової адміністрації. Занадто багато безпекових питань в Одесі занадто довго залишались без належної відповіді. Всі ефективні рішення будуть ухвалені. Я призначу керівника військової адміністрації найближчим часом", – заявив президент. Джерела в Офісі президента, за даними Суспільного та "Української правди", підтвердили, що указ стосується Труханова, екснардепа від Партії регіонів Олега Царьова (заочно засудженого до 12 років за сепаратизм та колабораціонізм) та балетного танцівника Сергія Полуніна, який у 2018 році отримав російський паспорт, виступав в окупованому Криму та підтримував повномасштабне вторгнення РФ.
СБУ у своєму офіційному повідомленні від 15 жовтня надала деталі: Труханов отримав російський закордонний паспорт 15 грудня 2015 року строком на 10 років. У 2017 році його представники звернулися до російських органів, після чого суд РФ скасував чинність внутрішнього паспорта, але "не тягне за собою позбавлення громадянства РФ, набутого на законних підставах". Труханов досі має ідентифікаційний код у базі Федеральної податкової служби РФ. СБУ опублікувала фото паспорта та копії документів. Мер у відповідь у Telegram заперечив: "Я ніколи не звертався із заявою до РФ для отримання російського громадянства. Я ніколи не отримував паспорт громадянина РФ. Усі спекуляції обумовлені тим, що громадяни колишнього СРСР автоматично набували громадянства РФ за певних обставин. Однак таких обставин у мене не було!". Він наголосив, що виконуватиме обов'язки до ухвалення рішення міськрадою та посилається на перевірки 2022 року (за дорученням Зеленського), які не виявили російського громадянства, а також дані про перетин кордону у 2015–2016 роках. Труханов планує позови до судів, а якщо не допоможе – до ЄСПЛ. У 2016 році він показував довідку про відсутність громадянства РФ, а у 2018-му потрапив під російські санкції.
Звинувачення Труханова у подвійному громадянстві лунали з 2014 року: розслідування "Міліцейського" та "Схем" ("Радіо Свобода") показували паспорт РФ з серією, видану в окупованому Криму. Труханов тоді звинувачував опонентів у фальсифікаціях. Петиція на сайті президента про позбавлення його громадянства, зареєстрована напередодні, набрала понад 25 тисяч голосів.
Обставини позбавлення громадянства за Конституцією
Конституція України (стаття 25) забороняє позбавлення громадянина українського громадянства та права його змінити, а також вигнання за межі країни. Однак Закон "Про громадянство України" (стаття 19) передбачає втрату громадянства у разі добровільного набуття іншого (після повноліття), якщо це підтверджено доказами. Підстави включають: добровільне звернення за іншим громадянством, набуття його через усиновлення чи інші обставини, що суперечать єдиному громадянству (стаття 4 Конституції). Президент видає укази на основі висновків Комісії з питань громадянства. За даними Державної міграційної служби, добровільне набуття вважається, якщо особа подавала заяву до органів іншої держави. У випадку Труханова СБУ кваліфікувала отримання паспорта РФ як добровільне, попри його заперечення. За три роки повномасштабної війни (з 24 лютого 2022-го) це рішення політолог Євген Магда пов’язує з "політичною кон’юнктурою" – "поясненням може бути лише одне – політична доцільність", оскільки роками ігнорувалися подібні сигнали.
Аналогічні випадки заміни місцевого самоврядування військовими адміністраціями
Військові адміністрації (ВА) запроваджені з початку повномасштабного вторгнення 2022 року для координації оборони та цивільного захисту, але часто заміняють місцеве самоврядування, викликаючи критику за послаблення децентралізації. Станом на листопад 2023 року в Україні діяло 184 військові адміністрації, і їхнє створення нерідко супроводжувалося скандалами, як у Чернігові, де в лютому 2023 року мера Владислава Атрошенка усунули від повноважень через звинувачення в корупції. Це сталося напередодні 400-річчя надання місту Магдебурзького права (27 березня 2023-го), символу самоврядування, що підкреслило іронію ситуації: святкування історичної автономії збіглося з призначенням військової адміністрації, яку очолив Дмитро Брижинський. Конфлікт між ВА та міськрадою триває через бюджетні суперечки, що, за даними "Детектор медіа", загрожує реформі децентралізації. Схожі процеси відбувалися в інших містах. У Харкові військова адміністрація з 2022 року обмежила повноваження мера Ігоря Терехова, передавши координацію оборони та відновлення Олегу Синєгубову, тоді як у Сумах у листопаді 2023-го усунули мера Олександра Лисенка через корупційний скандал, призначивши Олексія Дрозденка. У Києві КМВА з 2022 року очолювали військові, але наприкінці 2024-го її передав цивільному Тимуру Ткаченку, що викликало протести мера Віталія Кличка через втрату повноважень. Натомість у Рівному мер Олександр Третяк зберіг владу, а обласна адміністрація під керівництвом Олександра Коваля зосередилася на теробороні без втручання в самоврядування. Суть цих змін – посилення центрального контролю під приводом безпеки, що часто призводить до конфліктів із місцевими радами та звинувачень у політичній доцільності.
За словами політологині Ганни Трушевич, ці кейси є правовим прецедентом, що змінює систему самоврядування, особливо в Одесі, де після повені 30 вересня 2025 року, яка забрала 10 життів, тиск на безпекові питання зростає. Міськрада має ухвалити рішення про припинення повноважень Труханова, після чого ВА може взяти контроль.
Прецеденти введення санкцій проти громадян України
З 2021 року РНБО та президент застосовують санкції проти українців за "антиукраїнські наративи" чи підрив оборони, часто без судових рішень, що правозахисники називають "позасудовою розправою". Санкції включають блокування активів, арешт рахунків, заборону в’їзду, блокування соцмереж. Приклади: Геннадій Балашов (бізнесмен, керівник партії "5.10") і блогер Ростислав Шапошніков отримали санкції у 2025-му за пропаганду, їхні YouTube-канали заблоковано; також під санкції потрапили Олександр Шелест, Вадим Карасьов, Дмитро Василець, Мирослав Олешко, Павло Оніщенко, Олександр Семченко, Олександр Скубченко, Олександр Роджерс, Всеволод Філімоненко, політики Наталія Королевська та Олексій Арестович. Станом на жовтень 2025-го санкції торкнулися понад 100 осіб, викликаючи критику за вибірковість.
Коментар народного депутата Миколи Княжицького
Народний депутат від "Європейської солідарності" Микола Княжицький у Facebook-коментарі від 14 жовтня 2025 року розкритикував рішення про позбавлення громадянства Труханова, наголосивши на відсутності верховенства права в Україні. За його словами, санкції та втрата громадянства стали вибірковим інструментом влади проти неугодних, тоді як правоохоронці діють у "ручному режимі", не розслідуючи злочини належно. Він зауважив, що проросійські висловлювання Труханова не виправдовують позасудові методи, адже подібну риторику поділяють і деякі депутати від правлячої партії. Княжицький не захищає мера Одеси, називаючи його опір деколонізації та декомунізації ганебним, але наполягає на законній відповідальності, а не на діях, мотивованих прагненням контролювати фінансові потоки міста. Він також висловив занепокоєння щодо заміни Труханова керівником військової адміністрації, призначеним Офісом президента, замість передачі повноважень обраному секретареві міськради, що, на його думку, підкреслює політичний характер рішення. Княжицький застерігає: такі дії сьогодні спрямовані проти опонентів влади, але завтра можуть зачепити союзників, якщо вони стануть незручними. Він наголосив, що межа між захистом держави та руйнуванням верховенства права дуже тонка, і саме верховенство права робить Україну демократичною та сильною державою, здатною перемагати.
