На парламентських виборах у Молдові, які відбулися 28 вересня, перемогу здобула керівна проєвропейська партія «Дія і солідарність» (PAS), до якої належить чинна президентка країни Мая Санду. За даними Центральної виборчої комісії (ЦВК) Молдови, після обробки 99,65% бюлетенів (станом на 08:35) партія набирає 50,06% голосів, що забезпечує їй конституційну більшість у парламенті – понад 51 з 101 місця. Офіційні результати, опубліковані на сайті ЦВК, підтверджують, що PAS отримає 55 мандатів, з урахуванням перерозподілу голосів за партіями, які не подолали бар'єр.
На другому місці опозиційний «Патріотичний виборчий блок» (BEP), одним із лідерів якого є колишній президент Ігор Додон, що виступає за зближення з Росією. За нього проголосували 24,25% виборців, що перекладається на 26 мандатів у парламенті. До парламенту також проходять блок проєвропейських партій «Альтернатива» (BA), створений у 2025 році мером Кишинева Іоном Чебаном, з результатом 7,98% (8 мандатів); «Наша партія» (PN) Ренато Усатого – 6,21% (6 мандатів); партія «Демократія вдома» (PPDA) – 5,63% (6 мандатів).
У голосуванні взяли участь понад 1,6 мільйона громадян Молдови, що становить 52,15% від загальної кількості зареєстрованих виборців – 3 299 396 осіб. З них 1,32 млн або 47,41% проголосували на території Молдови, де було видано 2 772 255 бюлетенів; решта – на виборчих дільницях за кордоном, для діаспори з 864 300 бюлетенів. Жителі Приднестровського регіону також могли проголосувати: там відкрили 12 виборчих дільниць, для яких видали 23 500 бюлетенів. Ця явка на 3,74 відсоткового пункту вища, ніж на попередніх виборах 2021 року, і перевищила мінімальний поріг у 33,3% для визнання виборів дійсними, який був досягнутий о 14:28 за місцевим часом.
Вибори відбулися на тлі звинувачень у масовому втручанні Росії, яке молдовська влада назвала безпрецедентним. Напередодні та в день голосування сталася кібератака на кілька урядових установ, серед яких платформа Центральної виборчої комісії та кількох виборчих дільниць за межами країни. За даними молдовських властей, атака зачепила близько 4000 вебсайтів, але всі інциденти були нейтралізовані без впливу на процес. Крім того, фіксувалися фальшиві повідомлення про мінування дільниць у Молдові та за кордоном, організований транспорт виборців та спроби підкупу.
Засновник Telegram Павло Дуров повідомив, що отримував запит від французьких правоохоронних органів на видалення певних телеграм-каналів в інтересах молдовської влади й відмовився його задовольняти. 30 липня президентка Молдови Мая Санду заявила, що Росія готує безпрецедентне втручання в парламентські вибори. Санду очікувала на кампанії з дезінформації та маніпулювання громадською думкою, організовані з-за кордону, проплачені протести, а також саботаж голосування в діаспорі.
Згодом радник президентки Молдови з національної безпеки Станіслав Секрієру повідомив, що РФ посилює вплив на майже чверть мільйона молдовської діаспори у світі і в такий спосіб хоче вплинути на парламентські вибори, які заплановані на 28 вересня. Мая Санду пізніше підтвердила, що Росія посилила онлайн-кампаніями з дезінформації напередодні парламентських виборів у країні, розгорнувши мережу ботів «Матрьошка», що видають себе за легітимні іноземні медіа. Вона також звинуватила РФ у використанні російських православних священників для поширення пропаганди.
Президентка Санду напередодні виборів звернулася до громадян з закликом підтримати проєвропейські сили, підкресливши, що Росія вкладає значні кошти, щоб привести до влади своїх прихильників. За її словами, Москва витрачає "сотні мільйонів доларів", намагаючись купити голоси молдавських виборців. Прем'єр-міністр Дорін Речан звинуватив Росію в спробах "захопити владу в Кишиневі" через кримінальні групи, корупцію на виборах від олігарха Ілана Шора, кібератаки та масову дезінформацію. Зокрема, зафіксовано, що понад 138 000 осіб отримали кошти через російський Промсвязьбанк для впливу на вибори та референдум про ЄС. Крім того, енергетична криза в січні 2025 року, спричинена припиненням поставок газу Росією до Придністров'я, розглядалася як тактика для підриву популярності PAS.
Кілька партій та блоків, включно з "Перемога" та "Велика Молдова", були заборонені до участі через проблеми з фінансуванням та юридичні вимоги, що призвело до протестів. На виборчому дні виявили 200 бюлетенів, підштампованих за блок "Альтернатива" в друкарні Кишинева, які нібито планували використовувати в схемі "каруселі" для фальсифікацій.
Колишній президент Молдови, лідер Партії соціалістів Ігор Додон стверджує, що під час виборів були зафіксовані порушення. Він закликав усі політичні партії вийти на мирний мітинг біля будівлі уряду в понеділок, 29 вересня. За словами Додона, заходи відбуватимуться без партійної символіки. Росія відкидає звинувачення у втручанні в вибори за кордоном.
Президентка Санду заявила, що на кону стоїть майбутнє Молдови, і країна матиме шанс зміцнити демократію, захистити свій простір та продовжити шлях до ЄС. Вибори розглядалися як критичні для молдовського шляху до Євросоюзу, де PAS, за прогнозами, збереже більшість у 101-місному парламенті.
