Марк Рютте назвав дрони сьогодні ключовою проблемою безпеки в Європі, закликавши НАТО пришвидшити відповіді та оновити стратегії захисту повітряного простору. За його словами, атаки безпілотниками показують, наскільки вразливою стала оборона союзників перед дешевими, але ефективними технологіями агресора.
Рютте зазначив, що вартість сучасних винищувачів і зенітних систем у порівнянні з безпілотниками створює дисбаланс: дорогі засоби оборони змушені реагувати на загрози, які коштують набагато менше, ніж кошти, вкладені в їхнє придушення. За таких умов атаки дронів стають не просто тактичним засобом, а стратегічним інструментом гібридної війни, покликаним виснажувати ресурси та створювати тиск на союзників.
Необхідність переосмислення оборонної архітектури у НАТО давно визнають аналітики. Наприклад, вже в рамках навчань НАТО «Ramstein Legacy» країни демонстрували технології протидії дронам, зокрема для боротьби з класом 1 UAS — малими й мікродронами, які особливо складно наздогнати через їхню низьку помітність та маневреність.
У випадку Європи виклик полягає в тому, що традиційні системи ППО розраховані на перехоплення літаків або ракет — великі, швидкі цілі, — але не на численні дешеві дрони, які можуть літати низько, змінювати маршрути, діяти автономно або отримувати команди через заважання GPS.
Важливим випробуванням для НАТО стала нічна інцидентна хвиля з РФ‑дронами над Польщею 9–10 вересня 2025 року: близько 19–23 безпілотників проникли в польський повітряний простір, де кілька з них були збиті силами НАТО та Польщі. Це був перший випадок, коли альянс застосував бойову відповідь проти безпілотника на території союзника.
У взаємодії з цим Рютте закликав до нових підходів — масштабних систем виявлення, дешевих систем протидії, поширення сенсорів і збільшення кількості «розумних» відповідей, а не лише реактивних. Він підкреслив, що НАТО не може дозволити собі розслабитися, реагуючи на дрони так, ніби це поодинокі епізоди — вони вже стали частиною арсеналу тих, хто хоче створити хаос без великих витрат.
Країни Балтії також демонструють прагнення адаптувати власну оборону. У Литві, наприклад, парламент ухвалив закон, що дозволяє армії знищувати безпілотники, які порушують повітряний простір з порушеннями. Reuters Естонія й інші на словах говорять про пріоритет дешевого, масового захисту, здатного працювати проти великої кількості цілей одночасно.
Наразі ключове питання — чи зможе НАТО координувати колективні інвестиції в системи, які дозволять не просто реагувати на дрони, а діяти превентивно. У резолюціях і планах уже згадується необхідність створення «дронової стіни», але її реалізація зіштовхується з технічними, бюджетними й правовими викликами.
У підсумку, за словами Рютте, дрони стали символом нової ери: тихої, небаченої війни, де атака може здійснюватися дрібними засобами і завдавати непропорційної шкоди. НАТО мусить відповісти — іншим способом, ніж раніше. Інакше дешеві дрони зможуть зруйнувати фундаментальні засади оборони в Європі.
