Зі зростанням кількості інцидентів, коли російські літаки та ракети порушують повітряний простір країн‑членів НАТО, альянс повинен мати можливості такі об’єкти збивати ефективно, а не використовувати дорогі зенітно‑ракетні системи. «НАТО має взяти під контроль, якщо не весь повітряний простір України, то щонайменше її Західну частину, яку можна контролювати з території НАТО, і там збивати все, що летить у наш бік, доки це ще не досягло Польщі або інших союзників», — в ексклюзивному інтерв’ю LRT.lt заявляє колишній голова естонської армії, нині євродепутат Ріго Террас.
Він наголошує, що Росія розуміє лише силу, а не погрози, тому союзники не повинні зважати на можливу реакцію Кремля на такі дії.
«Пріоритетом країн НАТО має бути дуже сучасна багаторівнева система ППО. Окремі країни її не здатні створити, це мають бути організовані зусилля, які координує НАТО», — каже Р. Террас, який керував естонською армією в 2011–2018 роках.
— Нещодавно російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії, до того дрони РФ увійшли в повітряний простір Польщі, Румунії. Чи не надто Москва зухвало кидає виклик НАТО і тестує реакцію Альянсу?
— Це триває вже кілька років, такі випадки з дронами мали місце й в Естонії, Литві, Латвії. Події в Польщі нові тим, що це не був один‑два загублені дрони — їх кількість була значно більшою, і це означає, що це не могло бути випадковістю. Це перевірка рішучості НАТО.
Питання, чи була реакція [Альянсу] адекватною. Насамперед важливо, що реагувала не лише Польща, але й союзники, в повітрі були голландські літаки, система повітряної поліції NATO спрацювала.
Інше питання: чи ми здатні виявляти й знищувати цю загрозу. Тут ще є над чим працювати, і в цьому напрямку НАТО має зосередити увагу надалі: виявлення таких повітряних об’єктів на різних рівнях, використовуючи радари для спостереження повітряного простору, нам потрібні й акустичні сенсори, візуальні сенсори, щоб їх розпізнати, знайти, ідентифікувати.
Ми маємо мати й усю здатність їх знищувати. Питання в тому, чи є використання ракет «повітря‑повітря» або систем Patriot адекватним відповіддю на безпілотники, які коштують 10‑25 тисяч. Звісно, ні, тому нам потрібні швидко покращувати рішення. І нам треба вчитися у найкращих, а це, без сумніву, Ізраїль, чия оборона виявилася дуже ефективною під час останньої атаки з боку Ірану. Пріоритетом країн НАТО має бути дуже сучасна багаторівнева система ППО. Окремі країни її не здатні створити, це має бути організовані зусилля, які координує НАТО.
— Єврокомісар з оборони Кубілюс запропонував ідею створити на Східному фланзі «дронову стіну». Чи може ЄС зіграти роль у захисті держав‑членів, особливо від дронів?
— ЄС має інструменти допомагати у придбанні необхідних потужностей, розвивати їх, але відповідальність має лежати на НАТО, планувати спроможності має альянс, а рішення приймати — країни‑союзники. «Дронова стіна» звучить добре, але це не буде стіна: це має бути мережа сенсорів і перехоплювачів, яку необхідно створити, щоб ми могли успішно оборонятися. Для цього потрібні великі кошти й час.
Бачимо, що українці з цим добре справляються. Але, знову ж таки, нам треба вчитися від Ізраїлю, який зумів збити 85 % ракет, випущених у бік країни, і 99 % дронів. І це були не поодинокі дрони, а сотні балістичних ракет і дронів. (...)
— Є ті, хто стверджує, що Росія так діє, бо її не вдається стримувати. Зараз чуємо підтримку лідерів Заходу словами, засудження дій Росії, але чи відчуває Москва, що її стримають на Східному фланзі?
— Реакція НАТО на інцидент у Польщі показала, що справа не лише в Польщі. Те, що в повітря піднялися не польські літаки, а літаки союзників НАТО, надіслало важливий сигнал. Згоден, що маємо нарощувати зусилля, але передане послання, на мою думку, було доречним — поляків не залишили вирішувати проблему самотужки.
Інше питання в тому, чи ми можемо збивати літаки в повітряному просторі України, поки вони ще не досягли нас. Ще у 2022 році разом з колегами я підписав листа, що НАТО має взяти під контроль, якщо не весь повітряний простір України, то щонайменше її західну частину, яку можна контролювати з території НАТО, і там збивати все, що летить у наш бік, поки це ще не досягло Польщі чи інших союзників.
— Часто чуємо різкі реакції російських чиновників на такі пропозиції й звинувачення, що НАТО не може бути воюючою стороною. Як могла б відреагувати Москва і чи це важливо? Чи все ж НАТО має робити те, що альянсу потрібно?
— НАТО — оборонний альянс і має захищати своїх союзників, крапка. Це зафіксовано в п’ятій і третьої статті Атлантичної хартії, які говорять, що кожна країна має бути здатна захищати себе. Це означає, що кожний член НАТО мусить серйозно ставитися до своєї оборони, а зараз деякі країни на це навіть не виділяють 2 % ВВП. Кожна держава має інвестувати в оборону й бути готовою захищати себе. Тоді всі разом ми будемо сильніші. Чесно кажучи, Росія розуміє лише силу, а не якісь погрози.
— Як ви оцінюєте поточний етап переговорів про мир в Україні? Чи лише імітація, і Путін не збирається серйозно домовлятися?
— Ні, Путін не готовий домовлятися. Це означає, що Європа та всі країни Заходу мають нарешті почати виконувати свої обіцянки. Наприклад, минулого року західна спільнота надала Україні на оборону 18 млрд євро. Водночас країни ЄС купили в Росії газу на 18 млрд євро. Отже, ми платимо і Україні, і Росії однаково. Це абсурдно, це має якнайшвидше припинитися.
— Чи потрібні суровіші санкції проти Росії?
— Перестанемо будь‑яку економічну діяльність із Росією, усі зв’язки в енергетиці. Це єдиний шлях дій.
— А як щодо гарантій безпеки для України, чи зараз хтось уже каже про членство країни в НАТО?
— Зараз такі дискусії — порожня трата часу й енергії. Якщо немає миру, немає сенсу говорити про те, що буде після. Особливо якщо миру не буде на умовах України. Українська армія щодня демонструє здатність захистити територію та мир країни, питання — як Захід може допомогти їй у цьому без членства в НАТО.
Я вважаю, що нам слід прийняти Україну до НАТО. Якщо хтось вважає, що це не потрібно, тоді маємо надати підтримку в повітрі, на морі, надати всі спроможності, яких Україні бракує, особливо розвідувальну підтримку, яка для країни дуже важлива.
— Багато західних посадовців наголошують, що амбіції Путіна виходять за межі України. Чи рухаються НАТО та ЄС у вірному напрямку, зміцнюючи свою оборону?
— Ми рухаємося в правильному напрямку, але дуже повільно. Думаю, маємо зробити набагато більше і можу навести приклади. ЄС зумів зібрати 800 млрд євро на боротьбу з пандемією COVID, 600 млрд євро для подолання енергетичної кризи восени‑2021. Зараз ЄС планує виділити 130 млрд євро на оборону в наступному багаторічному бюджеті, який розрахований на 7 років.
За останні три роки країни Європи збільшували свої оборонні бюджети, але сумарна сума складає лише близько 100 млрд євро. Отже, нам потрібно зробити значно більше, щоб змогли захистити свій альянс і НАТО від Росії або будь‑кого іншого.
