Міжнародна українська школа Литви (МУШ) за три роки війни виросла з однієї випускниці до потужної мережі з п’ятьма відділеннями у Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді, Шяуляї та Паневежисі, де понад 2500 дітей здобувають освіту рідною мовою, зберігаючи українську ідентичність і водночас інтегруючись у литовське суспільство. Директорка Олена Внуковська, спираючись на 28-річний досвід роботи в українській школі Парижа, називає МУШ "не гетто, а містком між Україною та Литвою". Акредитована Міністерством освіти Литви, школа видає атестати державного зразка України, визнані в Європейському Союзі, поєднуючи українські програми з поглибленим вивченням литовської, англійської та французької мов.
Про шлях становлення школи, виклики війни, боротьбу з російськими інформаційними наративами, плани відкрити дитячі садки та роль освіти у збереженні української душі Внуковська розповіла в ефірі передачі "Українська Хвиля" на радіо LRT Klasika.
Мова як фортеця: від Парижа до Вільнюса
Четвертий навчальний рік у Литві став для МУШ періодом активного розвитку. У 2019 році Олена Внуковська прибула до Вільнюса на запрошення Посольства України за підтримки тодішнього посла Володимира Яценківського, згодом – Петра Бешти, а нині – третьої очільниці дипкорпусу за історію проєкту Ольги Нікітченко. "Нам пощастило розпочати підготовку до створення школи ще до війни за підтримки Міністерства освіти України та Міністерства освіти Литви", – згадує вона. У 2022 році, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, МУШ відкрилася з однією одинадцятикласницею – дівчиною на ім’я Ефтаде з Криму. До 2025 року школа випустила 400 випускників із державними атестатами, а мережа розрослася до п’яти відділень, де навчаються понад 2500 учнів і працюють 340 вчителів – від Маріуполя, Бердянська, Харкова, Любимівки, Каховки, Дніпра до Луцька та Мукачева. "Це люди, які зробили свідомий вибір бути українцями", – підкреслює Внуковська.
МУШ – найбільша українська школа з п’ятиденним навчанням у Європі, створена в умовах війни. Вона об’єднує профспілку вчителів, напрямок неформальної освіти: школу мистецтв, 60 гуртків, балетну студію, вокальні колективи, скрипкову школу та прес-центр. Унікальним є введення предмета "Захист України", який викладає колишній фронтовик Владислав Баштинський – це перший такий досвід у Європі.
Мова, за словами О. Внуковської, – ключовий інструмент у протидії інформаційній війні: "До повномасштабного вторгнення литовці не усвідомлювали, що мова – це найголовніше в інформаційній боротьбі. У Литві досі працює 26 шкіл, де 14 тисяч дітей вивчають російську мову, а Путін на переговорах із Трампом вимагає її повернення". У лютому–березні 2022 року біженці, які прибули до Литви, спершу записували дітей до російськомовних шкіл імені Пушкіна чи Карсавіна. Відкриття МУШ змінило їхній вибір: "Кожна мама привела дитину до нас, бо це їхнє право вибору. Наші діти – тимчасово переміщені особи із захистом до 2027-го року, а не національна меншина". Школа не ізолює учнів: з першого класу українська та литовська є рідними мовами, а французька, англійська і німецька додають білингвальності.
"У Парижі в 2019 році наші учні здавали іспит з питаннями про '12 подвигів Путіна'. В Україні нікого не карали за російську мову, але освіта в незалежній державі – українською", – наголошує Внуковська. Показовий приклад з презентації фільму "Маріуполь" у литовському Сеймі: батьки свідчили російською, а їхня 10-річна дитина – українською. У Литві, де бракує педагогів, МУШ залучає найбільше литовських вчителів, які разом із українськими колегами проходять підвищення кваліфікації через Бердянський педагогічний університет, евакуйований до Вінниці та Запоріжжя.
"Як голова піклувальної ради у 2022–2024 роках, я відповідаю за те, щоб українці отримали якісну освіту в Європі", – підкреслює О. Внуковська. Модель МУШ, представлена на міжнародних конференціях у Мюнхені та Парижі, пропонує вибір чотирьом мільйонам українських мам і дітей. Усі керівники відділень – литовці з педагогічною освітою. "Литва – маленька країна з великими серцями. Я щиро дякую колегам у міністерствах і муніципалітетах, які розуміють: українці мають навчатися в українській школі", – звертається вона зі словами вдячності до литовського суспільства. Внуковська також висловила подяку Литовському телебаченню і телерадіокомпанії за можливість поділитися досвідом.
Суботні школи: від збереження культури до визнаної освіти
Цього навчального року МУШ розширюється, відкриваючи суботні школи в містечках, де немає п’ятиденного навчання. "На відміну від діаспорних шкіл 1990-х, які лише зберігали ідентичність, ми пропонуємо освіту з документами державного зразка", – пояснює Внуковська. У 2007-му році Кабінет Міністрів України затвердив положення про Державний ліцей "Міжнародна українська школа", який до 2022 року об’єднав 43 заклади в 13 країнах – Португалії, Іспанії, Греції, Австрії, Франції, Італії. Діти навчалися п’ять днів у місцевих школах, а суботи присвячували українознавству, отримуючи атестати, що дозволяли вступати до європейських вишів на рік раніше завдяки 11-річній системі освіти в Україні.
Оновлені у 2024 році документи Міністерства освіти України визнають оцінки, що робить суботні школи інтеграційними: литовська мова викладається в будні, а українознавство – у вихідні. "Наші діти з сильною литовською мовою підуть у педагогічні виші Литви, де бракує вчителів. Це наші українські діти, які заповнять цю прогалину", – прогнозує Внуковська. Перемовини проведено в Маріямполі, Вісагінасі, де проживає 800 українців, і в містечку біля Тракай, де працюють литовські амбасадори Гедимінас та Артурас. "Моя позиція: я йду туди, де нас запрошують. Ми не забираємо, а співпрацюємо", – підкреслює вона. З 1 жовтня вчителі суботніх шкіл пройдуть атестацію МУШ, збільшивши штат до 350 педагогів. "Це не філії, а наші відділення. Ми готові відкритися всюди, де є українська громада", – запевняє директорка.
Переродження через освіту: ламання стереотипів
МУШ уникає крайнощів – ізоляції чи асиміляції, що особливо важливо в умовах гібридної війни. "Перші два роки ми працювали в дві зміни. Я з колегами була на кожному уроці, на батьківських зборах просила: 'Говоріть українською, щоб литовці не плутали нас із російськомовними'. Це гібридна війна", – згадує Внуковська. Школа створила музичні колективи, шкільне радіо, волонтерські ініціативи та запровадила предмет "Захист України", який веде колишній фронтовик Владислав Баштинський – унікальний для Європи крок. "Кремль використовує наратив 'рятувати своїх'. Ми відповідаємо: нас не треба рятувати. Ми бачили, як 'визволили' Луганськ, Херсон, Донецьк", – наголошує вона.
Як зауважили ведучі "Української Хвилі", МУШ дозволяє дітям під час війни не замикатися в собі й не розчинитися, особливо в маленьких містах. Остання дискусія в Литві про мову показала: литовці бережуть свою мову та історію, але стурбовані російськомовними українцями. МУШ створює двосторонній рух: українці пізнають Литву, литовці – Україну.
Олена Внуковська погоджується з цими тезами: "Ми ламаємо стереотипи. Ми створили музичні колективи, радіо, волонтерство, гру 'Захист України'. Ми кажемо: говоріть українською, щоб нас не плутали з носіями російської мови чи пострадянськими союзами. Це принципово".
За літо 2025 року до Вільнюса прибуло 200 нових учнів, які обрали МУШ за патріотичне виховання. Один із перших випускників, Дмитро з Маріуполя, став програмістом, підтримує сайти школи й бере участь у мітингах. "У нас є хлопці з російськомовного Генічеська, які пишуть українську поезію – це справжнє переродження", – радіє Внуковська. Заслужені артисти України – скрипалька Мирослава Которович і музикантка Лариса Боднер – викладають мистецтво. Пресцентр очолює родина українських журналістів, а використання телефонів заборонено до 15 років за французьким зразком. Співпраця з Французьким інститутом забезпечує безкоштовні іспити від носіїв мови.
Фінансування від Литви та ЄС покриває зарплати вчителів, але бракує 1,2 млн євро на оренду п’яти приміщень. "Я дякую Литовському Rotary Club за меблі, надані в 2022 році, і видавництвам за литовсько-українські словники", – звертається Внуковська, закликаючи підтримати українську освіту у Литві.
Діти 4–5 класів у Клайпеді та Шяуляї, за словами директора, розмовляють литовською без акценту – "це наше досягнення". Команда школи включає заступниць Вікторію Куруоглу та Оксану Воронецьку (Київ), учителя литовської мови Петра Пирогова, литовських педагогинь Анґеле, Мілду, Вірджинію, Аушру у Вільнюському відділенні, що зміцнює взаєморозуміння між двома народами.
Українське телебачення зняло три репортажі про МУШ, і тепер делегації з Польщі та Грузії приїжджають вивчати її модель. "Для українських мам є одна мрія – повернутися додому. Наше завдання – дати дітям освіту, щоб вони були готові будувати майбутнє України", – додає директорка.
Постанови Кабміну України: свобода і повернення
Недавнє рішення Кабінету Міністрів України дозволити виїзд юнакам до 22 років Внуковська називає єдино правильним. "Добро завжди перемагає зло. Нашу вільнолюбну націю, як Анну Київську чи Роксолану, не примусиш наказами", – порівнює вона події сьогодення з новелою "Кам’яний хрест" Василя Стефаника, де українці в Канаді за 130 років стали успішними й повернулися до України в 1991 році. "Війна триває з 2014-го. Ми не можемо залишити державу в могилах. Треба зберегти наших дітей", – підкреслює вона. Хлопці 16–17 років уже волонтерять, вступають до Збройних Сил України, а учасники курсу "Захист України" заявляють: "Ми хочемо захищати Батьківщину". "Нашу націю не знищити – ми найсильніша армія Європи, як кажуть президенти Франції, Німеччини, Польщі", – цитує О. Внуковська.
Місія школи – дати вибір родинам: батькам, дітям, дідусям і бабусям. О. Внуковська підтримує ідею подвійного громадянства: "Ми боялися російських паспортів, але ті, хто їх має, давно влаштували своє життя. Ми говоримо про французьке, іспанське громадянство для українців, які хочуть зберігати зв’язок із Батьківщиною". Її 28-річний досвід у Франції навчив: "Треба сідати за стіл і все проговорювати, як міністри освіти Франції після терактів". МУШ – школа для тимчасово переміщених осіб, а не національних меншин. "Ті, хто хоче залишитися в Литві, йдуть у литовські школи. Ми чекаємо на зустріч із міністром освіти Литви, щоб дописати конвенції 1995 року, які не передбачали війни і українців у Литві", – зауважила вона, закликаючи інституції до діалогу.
Олена Внуковська мріє про створення українських дитячих садків: "Діти, які приходять із російськомовних садків, важко адаптуються до навчання українською. Я отримую багато звернень від батьків. Наші вчителі народили п’ятьох дітей за цей час – ми обіцяємо відкрити садки". Освітня академія пропонує батькам другу вищу освіту. "Я бажаю не просто мирного, а переможного навчального року в мирній Україні. Бажаю кожній нашій дитині – від першого до одинадцятого класу – єдності, натхнення, здоров’я, сил. Виховуємо українців разом, ховаємо їх від зла разом", – звертається вона до батьків і литовських колег, які працюють у МУШ. Україна і Литва, об’єднані 300 роками спільної історії, проживають нову хвилю солідарності. "Ми потрібні Литві, а Литва потрібна нам", – підсумовує Внуковська.
МУШ із понад 2500 учнями та 340 вчителями готує покоління, яке збереже Україну у своїх серцях і збудує омріяну державу майбутнього.
Радіопередача “Українська Хвиля”: слухайте щосуботи о 14:30 на LRT Klasika і в радіотеці LRT.lt. Ведучі — Олена та Олег Головатенки, звукорежисер — Sonata Jadevičienė.
