США попередили європейських партнерів, що перестануть фінансувати програми допомоги арміям сусідніх з Росією держав-членів НАТО. Про це у четвер, 4 вересня, повідомило видання Financial Times.
Як пише FT, більшу частину коштів отримували Естонія, Латвія і Литва. У публікації сказано, що в рамках програми, відомої як Розділ 333, з 2018 по 2022 роки європейські країни отримали 1,6 млрд доларів, що склало близько 29% загального обсягу коштів, виділених усім країнам світу.
«Цей крок, ймовірно, покликаний підштовхнути багатші європейські країни до того, щоб вони платили більше за допомогу державам, розташованим на фронті», — сказав один з європейських чиновників у коментарі FT.
Також журналісти зазначили, що європейським дипломатам про це минулого тижня повідомили представники Пентагону. Там зазначили, що деякі з цих країн опиняться на передовій у разі будь-якого конфлікту з Росією.
Газета The Washington Post також повідомила з посиланням на джерела, що адміністрація Трампа має намір призупинити довгострокові програми допомоги у сфері безпеки для Європи, включаючи ініціативу щодо зміцнення східного флангу континенту на випадок потенційного нападу з боку Росії. Як пише WP, рішення вплине на військову допомогу на сотні мільйонів доларів і вже спричинило тривогу у союзників США.
Білий дім заявив, що рішення було скоординоване з європейцями й відповідає указу Трампа про переоцінку іноземної допомоги США, а також його «давній акцент» на тому, що Європа має брати на себе більше відповідальності за свою оборону.
24 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін може напасти на країну НАТО протягом п’яти років, «щоб перевірити Альянс».
11 червня голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль повідомив, що розвідка має «конкретні докази» того, що Росія планує напад на територію НАТО, бо хоче перевірити ефективність 5 статті Північноатлантичного договору про колективну самооборону.
За його словами, Кремль більше не вірить у дотримання гарантій НАТО щодо взаємодопомоги, передбачених статтею 5, і може спробувати це перевірити.
У грудні 2024 року фінське видання Iltalehti писало, що в НАТО вважають, що Росія відпрацьовувала напад на Фінляндію та країни Балтії, зокрема Естонію, а також Норвегію, і не відмовилася від планів його здійснити.
Цей контекст посилює тривогу щодо рішення США, адже країни Балтії та інші сусіди Росії залишаються вразливими до потенційної агресії. Раніше, у грудні 2021 року, Росія висунула ультиматум НАТО, вимагаючи повернення Альянсу до меж 1997 року, що означало б виведення військ і інфраструктури НАТО з країн, які приєдналися до Альянсу після 1997 року, зокрема Польщі, країн Балтії та інших. Ці вимоги, озвучені перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну в лютому 2022 року, були відкинуті НАТО, що стало одним із приводів для ескалації з боку Кремля.
За даними Financial Times, скорочення фінансування за програмою Розділ 333, яке потребує схвалення Конгресу США, не супроводжувалося запитами адміністрації Трампа на додаткові кошти. Натомість уже схвалені кошти будуть доступні до вересня 2026 року. Окремо, ініціатива Baltic Security Initiative, започаткована у 2020 році для підтримки армій Естонії, Латвії та Литви, також опинилася під загрозою. У 2024 році Конгрес США схвалив для неї 228 млн доларів, але Білий дім не планує просити додаткове фінансування на наступний рік.
Європейські уряди, за словами двох дипломатів, намагаються з’ясувати, чи зможуть власні бюджети компенсувати втрату американської підтримки, і чи вплинуть ці скорочення на критичні аспекти безпеки. «Якщо вони будуть жорсткими, це матиме серйозні наслідки», — зазначив один із дипломатів, додавши, що НАТО також зазнає впливу, оскільки частина коштів надходила через структури Альянсу.
Сенаторка Жанна Шахін, провідна демократка в комітеті Сенату з міжнародних відносин, назвала скорочення «хибним кроком, який посилає неправильний сигнал у час, коли ми намагаємося змусити Путіна сісти за стіл переговорів і стримати російську агресію».
Рішення США також збігається з переглядом розгортання американських військ у світі. Хоча Трамп заявив під час зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким 3 вересня, що не планує виводити війська з Польщі, де на ротаційній основі перебувають близько 10 000 американських військових, загальна тенденція до скорочення присутності в Європі викликає занепокоєння.
За даними авторитетних джерел, зокрема Financial Times і The Washington Post, це рішення є частиною ширшої політики адміністрації Трампа, яка в червні 2025 року домоглася від союзників по НАТО зобов’язання підвищити витрати на оборону до 5% ВВП. Водночас програма Foreign Military Financing, яка фінансує закупівлю великої військової техніки, не зазнає скорочень.
Експерти, як-от адмірал у відставці Марк Монтгомері з Foundation for the Defense of Democracies, зазначають, що втрата американської підтримки буде «дуже важкою» для країн Балтії, які межують із Росією та зазнають кібератак, саботажу та інших загроз, приписуваних Москві.
