Ганна Голуб — українка, яка закохалася у Вільнюс ще до того, як побачила його на власні очі. Понад п’ять років тому вона приїхала до Литви, щоб здійснити свою мрію жити в цьому місті, яке одразу відчула своїм домом. Сьогодні Ганна — студентка Вільнюського університету, міністр інтеграції мистецької республіки Ужупіс, майбутня гідеса, фотографиня та викладачка литовської мови. У щирій і теплій розмові з ведучою передачі “Українська Хвиля” Оленою Головатенко на Радіо LRT Klasika вона розповідає про свій шлях інтеграції, вивчення литовської мови, унікальність Ужупіса та безкоштовні екскурсії для українців. Її історія — це приклад того, як наполегливість, творчість і любов до культури можуть відкрити двері до нового життя та зробити внесок у культурний діалог між Україною та Литвою.
Закохана у Вільнюс: Від мрії до реальності
Ганна Голуб приїхала до Вільнюса у 2015 році, не маючи шенгенської візи, офіційної роботи чи значних заощаджень. Її історія почалася наприкінці 2014 року, коли вона прочитала художню книгу про Вільнюс, яка запалила в її серці бажання відвідати це місто. “Я зрозуміла, що мені туди треба. Це було як поклик”, — згадує Ганна в ефірі “Української Хвилі”. Отримавши запрошення на день відкритих дверей від одного з литовських університетів, вона подолала візові бар’єри, які в той час були справжнім квестом. “Я не мала офіційної роботи, заощаджень, не була заміжня. Але я підготувалася, попросила візу на трохи довший термін, щоб не лише подивитися університет, а й відчути місто”, — розповідає вона.
Перше враження від Вільнюса було незабутнім. “Я вийшла з автобуса на автовокзалі й одразу зрозуміла: я вдома. Такого відчуття в мене ніколи раніше не було”, — ділиться Ганна. Це було кохання з першого погляду, яке вона порівнює з вибором міста в уявному “Тіндері”: “Якби міста були в Тіндері, я б обрала Вільнюс із першого погляду на мапу”. Це відчуття стало основою її рішення залишитися в Литві. Сьогодні Ганна навчається на програмі литовістичних студій у Вільнюському університеті, проводить екскурсії, займається фотографією та бере активну участь у житті мистецької республіки Ужупіс.
З історії: Вільнюський університет, заснований у 1579 році, є одним із найстаріших у Східній Європі. Програма литовістичних студій, на якій навчається Ганна, створена для іноземців і передбачає поступовий перехід на навчання литовською мовою з третього курсу. У 2015 році отримання шенгенської візи для українців було складним процесом через вимоги щодо фінансових гарантій і мети поїздки (джерело: офіційний сайт Вільнюського університету, інформація про візові процедури ЄС).
Вивчення литовської мови: Виклики, лайфхаки та натхнення
Одним із ключових викликів для українців, які приїжджають до Литви, є литовська мова, яка має репутацію складної. Ганна, яка вже вільно володіє литовською, розвінчує цей міф: “Литовська мова архаїчна, але не така складна, як кажуть. Вона має багато спільного з українською та білоруською, адже ми маємо спільне балто-слов’янське коріння”. Вона зазначає, що історично литовська мова зазнала впливу руської мови (давньої розмовної форми української та білоруської), що полегшує її вивчення для українців.
Ганна викладає литовську мову для початківців (рівень A2) і радить починати навчання з викладачем. “Більшість підручників, як-от ‘Ne dienos be lietuvių kalbos’, розраховані на роботу з наставником. Самостійно вивчати важко, але якщо знайти людину, яка пояснить, як працювати з матеріалами, це значно спрощує процес”, — пояснює вона. Її методика включає пошук паралелей між литовською та українською мовами, що допомагає учням швидше засвоювати матеріал. “Я намагаюся давати лайфхаки, показувати нюанси. Наприклад, багато слів мають спільне коріння, і це полегшує запам’ятовування”, — додає Ганна.
Вона закликає українців не боятися помилок: “Навіть якщо поставити наголос не там, литовці зрозуміють і виправлять із бажанням допомогти. Головне — не боятися говорити. Литовська мова сама вкладається в голові, якщо постійно слухати й практикувати”. Ганна також зазначає, що литовці, які вивчають українську, стикаються з подібними труднощами, але завдяки волонтерській діяльності та поїздкам в Україну багато хто вільно спілкується українською.
Про мову: Литовська мова належить до балтійської гілки індоєвропейських мов і вважається однією з найархаїчніших живих мов Європи, зберігши багато праіндоєвропейських рис. Спільне балто-слов’янське походження пояснює схожість із українською мовою, зокрема в лексиці та граматичних конструкціях. Підручник “Ne dienos be lietuvių kalbos” є популярним ресурсом для вивчення литовської мови, розробленим кафедрою Літуаністики Вільнюського університету (джерело: “The Lithuanian Language: A Comprehensive Survey”, 2014; офіційний сайт Вільнюського університету).
Мистецька республіка Ужупіс: Магія творчості та інтеграції
Республіка Ужупіс — це унікальний район Вільнюса, який Ганна називає “магічним місцем” і серцем творчого життя міста. Розташований за річкою Вільняле (лит. Vilnia, звідки й назва “Ужупіс” — “за рікою”), район у 1990-х роках мав репутацію занедбаного й небезпечного. Проте студенти Вільнюської художньої академії та місцеві митці перетворили його на мистецьку республіку. У 1997 році Ужупіс проголосив себе “незалежною” республікою зі своєю конституцією, президентом, прем’єр-міністром і амбасадорами по всьому світу. “Це місце, де мистецтво захотіло жити. Тут є галереї, фестивалі, творча атмосфера”, — розповідає Ганна.
Як міністр інтеграції Ужупіса, Ганна запрошує до району творчих людей, зокрема українців, які приїхали після початку повномасштабного вторгнення. Вона допомагає організовувати виставки, фестивалі, як-от “Дні вітру” в листопаді, коли молоді виконавці мають змогу виступити. “Листопад у Литві — депресивний місяць, коли мало світла. Тож ми робимо культурні події, щоб підняти настрій”, — пояснює вона. Одним із яскравих моментів стало виконання гімну Ужупіса українською мовою, який Ганна переклала ще в 2018 році. “Це лірична, мрійна пісня. У приспіві є рядки: ‘Над нами вартовий тримає серце, його вже не сховати, не згасити’”, — цитує вона. Гімн, виконаний Aistė Smilgevičiūtė і групою SKYLĖ, став символом підтримки українців у 2022 році, коли його заспівали разом із українською групою “Тарута” та Яринкою Товкайло, яка грала на сопілці.
Для українських митців, які хочуть представити свою творчість в Ужупісі, Ганна радить готувати проєкти та звертатися до галерей. “Це реально, але потрібно писати заявки, спілкуватися. Звертайтеся до мене у Facebook — я допоможу знайти контакти й організувати співпрацю”, — запрошує вона.
З історії: Республіка Ужупіс офіційно проголосила “незалежність” 1 квітня 1997 року. Її конституція, перекладена кількома мовами, включає 41 статтю, серед яких право на свободу, любов і навіть право собаки бути собакою. Ужупіс відомий як осередок мистецтва, приваблюючи туристів і митців з усього світу. Фестиваль “Дні вітру” є щорічною подією, що популяризує молодих виконавців (джерело: офіційний сайт Ужупіса).
Безкоштовні екскурсії та культурний міст між Україною і Литвою
Ганна прагне зробити литовську культуру ближчою для українців, які приїжджають до Литви. З цією метою вона проводить безкоштовні екскурсії Вільнюсом, які до 31 серпня 2025 року відбуватимуться щонеділі о 13:00 від пам’ятника Гедимінасу на Кафедральній площі. “Це півторигодинні прогулянки, де ми говоримо про історію трьох фортець Вільнюса — башти Гедимінаса, території Кафедрального собору та іншої фортеці, про яку мало хто знає. Приходять різні люди, задають питання, порівнюють із українською історією”, — розповідає Ганна. Вона зазначає, що її слухачі часто цікавляться зв’язками між литовськими князями та польськими королями, адже в Україні історію Великого князівства Литовського часто вивчають через призму польсько-литовської унії.
Ганна мріє створити відеоподкаст або передачу про литовську культуру українською мовою, щоб подолати брак інформації. “Коли я приїхала в 2015 році, інформації українською майже не було. Навіть англійською її мало. Я хочу розповідати про Литву так, щоб українці відчували зв’язок із цією країною”, — каже вона. Її діяльність, від перекладу гімну Ужупіса до написання текстів для гурту “Тарута”, є прикладом того, як одна людина може будувати культурний міст між двома народами. Вона також співпрацює з “Українською Хвилею”, відкритою до нових ідей і проєктів.
Довідка: Дирекція Вільнюських фортець, де Ганна проходила практику, є державною установою, що опікується збереженням історичних пам’яток, зокрема Замкової гори та башти Гедимінаса. Безкоштовні екскурсії для українців — це ініціатива, спрямована на підтримку біженців після 2022 року. Історично Велике князівство Литовське та Річ Посполита були пов’язані персональною унією з 1386 року, коли князь Ягайло став польським королем (джерело: офіційний сайт Дирекції Вільнюських фортець; “A History of Lithuania”, 2015).
---
Ганна Голуб — це приклад того, як любов до міста може змінити життя. Її історія надихає українців, які шукають свій шлях у Литві, не боятися викликів, вивчати мову та відкривати для себе багатий світ литовської культури. Через екскурсії, фотографію, викладання та діяльність в Ужупісі вона не лише інтегрується, а й допомагає іншим знайти своє місце в цій гостинній країні.
Контакти для слухачів:
- Безкоштовні екскурсії Вільнюсом: щонеділі до 31 серпня 2025 року о 13:00 від пам’ятника Гедимінасу на Кафедральній площі.
- Звернення до Ганни Голуб: через Facebook (Hanna Holub) для консультацій щодо мистецьких проєктів в Ужупісі.
- Інформація про літуаністичні студії: офіційний сайт Вільнюського університету.
- Дізнатися більше про Ужупіс: офіційний сайт республіки.
Рекомендуємо послухати передачу повністю:
Радіопередача “Українська Хвиля”: слухайте щосуботи о 14:30 на LRT Klasika. Ведучі — Олена та Олег Головатенки, звукорежисер — Sonata Jadevičienė.
