Сьогодні у Варшаві Кароль Навроцький офіційно склав присягу як новообраний президент Польщі — подія, яка могла б стати початком нової політичної епохи. Він урочисто пообіцяв служити народові та захищати країну. Втім, за словами журналіста Польського радіо «Білосток» Змітра Кощина, очікувати суттєвих змін не варто: у Польщі зберігається статус-кво.
У розмові з Російською службою LRT журналіст зазначив, що перемога Навроцького навряд чи призведе до переламних змін. Хоча президент формально представляє весь народ і має бути політично нейтральним, на практиці ситуація виглядає інакше.
«Коли президентом був Анджей Дуда — вже майже колишній президент — усім було зрозуміло, що його політичні симпатії близькі до теперішньої опозиційної партії «Право і справедливість». У певному сенсі він протистояв уряду», — зауважив Кощин.
За його словами, уряд неодноразово використовував цей конфлікт для пояснення бездіяльності, стверджуючи, що президент усе одно не підпише запропоновані закони.
Новий президент — продовження старого курсу?
Хоча Кароль Навроцький балотувався як незалежний кандидат, його кампанія проходила за підтримки правоконсервативної партії «Право і справедливість». Змітр Кощин вважає, що тепер правляча коаліція не зможе виправдовувати безініціативність небажанням президента підписувати закони:
«Зараз звучать заклики до діалогу, до реальної праці. Але як це буде втілюватися — поки що неясно».
Глибокий суспільний розкол
Одна з головних проблем у Польщі — серйозна поляризація суспільства.
«Після останніх президентських виборів рівень розколу просто колосальний. Такого я ще не бачив за все своє життя в Польщі», — зазначає журналіст.
Водночас частина правлячої коаліції, за його словами, вже розуміє: зменшення напруги в суспільстві — необхідна умова для стабільності.
Польща — Литва: заручники внутрішньої політики
Прикладом конфлікту між президентом і урядом став процес призначення польського посла в Литві.
«Це черговий епізод внутрішньополітичного протистояння. Президент і уряд — з різних політичних таборів. Бували випадки, коли призначених дипломатів відкликали, щоб замінити їх на "ідеологічно зручніших". Литва стала заручником ситуації», — пояснює Кощин.
Однак, на його думку, цей конфлікт буде врегульовано, оскільки Литва — важливий економічний і військовий партнер Польщі.
Зовнішня політика: Україна, ЄС і безвіз
Незважаючи на іноді різкі заяви, журналіст не очікує суттєвих змін у зовнішньому курсі Польщі — ні щодо Євросоюзу, ні щодо України:
«Є багато спекуляцій і вирваних із контексту цитат, які штучно створюють враження євроскептицизму. Реальний євроскепсис виходить із лав ультраправої «Конфедерації», а не від партії «Право і справедливість», яка підтримує Навроцького».
Щодо України експерт налаштований обережно-оптимістично:
«Навроцький у передвиборчій кампанії наголошував, що підтримка України важлива, але також важливо вирішити питання Волинської трагедії та ексгумації жертв. В останні місяці Україна демонструє готовність до діалогу. Тому я не думаю, що Польща відмовиться від підтримки України у війні».
Питання візового режиму: безпека чи популізм?
Нещодавня заява польських спецслужб про можливість повернення віз для громадян деяких країн, зокрема України та Молдови, викликала серйозне обговорення в суспільстві.
«Ці заяви — радше популізм. Безвіз із цими країнами діє майже 20 років. Але спецслужби дійсно стурбовані: у Польщі трапляються підпали, диверсії, інші інциденти — з підозрою на участь іноземців. Вони хочуть більше контролю ще до перетину кордону», — каже журналіст.
Проте, застерігає Кощин, повернення віз може викликати резонанс у ЄС і вдарити по відносинах із Києвом:
«Це рішення створить велику дискусію в Європі й підірве євроінтеграційні прагнення України. Єдиний, хто виграє від цього — російська пропаганда».
