29 липня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про визнання депортованими громадян України, які у 1944–1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на своїй сторінці у Facebook, назвавши цей крок важливим для відновлення історичної справедливості.
"Президент України Володимир Зеленський щойно підписав важливий закон, яким ми відновлюємо памʼять про примусово депортованих українців із території Польщі у 1944–1951 роках. Правильний та гідний крок, який повертає історичну справедливість щодо цього жахливого злочину. Дякую Президенту за підтримку цього рішення, а також народним депутатам, які розробили та втілили його. Українська держава й надалі системно працюватиме над тим, щоб кожен злочин тоталітарного радянського режиму був належно оцінений і засуджений. Це також стосується правонаступниці СРСР — Російської Федерації, яка й сьогодні щоденно вбиває та викрадає наших громадян. Цей закон чітко визначає термінологію, обставини подій та правові наслідки цього злочину. Тут ідеться насамперед про людей. На жаль, багато свідків тих трагічних подій уже пішли в засвіти. Проте з метою захисту прав тих, хто ще живе з нами, та їхніх нащадків — наша держава гарантує надання передбаченої законом допомоги. Щирі співчуття всім, хто був примусово переселений у 1944–1951 роках з територій компактного проживання українців у складі Польської Республіки, усім їхнім близьким і рідним", – зазначив Андрій Сибіга.
Законопроєкт №2038, ухвалений Верховною Радою 16 липня 2025 року 284 голосами народних депутатів, вносить зміни до законодавчих актів України, розширюючи поняття "депортація" на примусове переселення українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944–1951 роках. Документ визнає ці депортації незаконними та злочинними актами, здійсненими органами СРСР і Польської Народної Республіки, та встановлює відновлення прав депортованих осіб як один із пріоритетних напрямів державної політики.
Згідно з законом, депортованим особам та їхнім нащадкам гарантується компенсація матеріальної та моральної шкоди, зокрема одноразова фінансова допомога, розмір і порядок виплати якої визначить Кабінет Міністрів України. Також передбачено пільги, аналогічні до тих, що надаються учасникам війни, включно з безкоштовним проїздом у громадському транспорті та 50-відсотковою знижкою на міжміський транспорт раз на рік.
Депортація українців у 1944–1951 роках відбувалася на підставі угоди від 9 вересня 1944 року між УРСР і Польським комітетом національного визволення, а також договору від 15 лютого 1951 року про обмін ділянками державних територій. За різними оцінками, з історичних українських земель, що відійшли до Польщі, було примусово переселено від 480 до 700 тисяч українців. Наймасштабнішим етапом стала операція "Вісла" 1947 року, під час якої понад 140 тисяч українців були депортовані на північ і захід Польщі.
Конституційний Трибунал Польщі у 2002 році та Європейський суд з прав людини у 2004 році визнали угоду від 9 вересня 1944 року такою, що не мала правових підстав, а пов’язані з нею дії з примусового переселення – незаконними.
В Україні з 2018 року щорічно у другу неділю вересня на державному рівні вшановують роковини депортації українців із зазначених територій. Законопроєкт №2038, поданий ще у 2019 році до 75-річчя початку депортацій, є частиною системних зусиль держави для відновлення історичної справедливості та підтримки постраждалих.
Цей закон не лише засуджує злочини тоталітарних режимів, а й підкреслює важливість збереження історичної пам’яті та захисту прав тих, хто пережив депортації, і їхніх нащадків.
