У понеділок, 28 липня 2025 року, повітряний простір Литви порушив невідомий безпілотник, який, за даними литовських служб, залетів із території Білорусі. Цей інцидент, що став уже другим, викликав занепокоєння в країнах Балтії та НАТО, адже дрон, імовірно російського виробництва типу "Гербера", був помічений на висоті близько 200 метрів "поблизу Вільнюса". Про те, як такі інциденти стають можливими, чому білоруська ППО не змогла їм запобігти та як Литві варто використовувати український досвід протидії дронам, ми поговорили з відомим українським військовим експертом, істориком і публіцистом Михайлом Жироховим.
Невловима "Гербера": чому дрон пройшов непоміченим
- Сьогодні ранок у Вільнюсі почався зі звуків, які крізь сон важко з чимось іншим переплутати, бо він дуже характерний.
Михайло Жирохов: - Я вас розумію, ми такий звук чуємо регулярно.
- Так, українці чують цей звук регулярно, Ви правильно зауважили. На сьогоднішній карті атаки України ракетами і "шахедами" ми бачимо якраз траєкторію одного з дронів, які завернули на Білорусь. Можливо, це був він? Чи міг він перелетіти потім через всю Білорусь і залетіти у Литву?
Михайло Жирохов: - Абсолютно точно, він міг перелетіти через всю Білорусь, і я думаю, що білоруська ППО його могла навіть не бачити. Я подивився відео. Судячи з усього, це "Гербера". Вона має дуже невелику площу ефективного розсіювання. Тобто радари ППО бачать лише великі цілі. Вони з такою невеликою ціллю не готові працювати, а "Гербери" останнім часом, за неофіційними джерелами, почали літати вже на дуже великих висотах — від трьох до трьох із половиною кілометрів. Це доволі потужно для безпілотника, і перехопити його дуже і дуже важко, якщо його навіть радари не бачать. Тобто потрібен візуальний контакт. Те, що відпрацьовано в Україні — акустичний контакт, потім візуальний, потім збиття, — я думаю, у Білорусі не відпрацьовано. Тож те, що він міг пролетіти через усю Білорусь, для мене є реальністю.
Висота і тактика: як дрони уникають ППО
- Тобто він летів, ймовірно, на більшій висоті, а потім знизився? Бо повідомляється про висоту десь 200 метрів уже у Вільнюсі або "поблизу" столиці.
"Модифіковані варіанти дронів йдуть високо. Якби він ішов на 200 метрах над усією Білоруссю, рано чи пізно його б збили"
Михайло Жирохов: - Абсолютно точно, тому що після відпрацювання палива вони знижуються. Як правило, це або для удару, або для дорозвідки. Тобто ось так. Але спочатку вони йдуть над Чернігівщиною, наприклад, для удару по Київщині чи ще далі, на дуже великих висотах. На відносно великих висотах, скажімо так. Вони відпрацьовували різні висоти — і на 50 метрах ходили, і на 200, і на кілометри. А зараз оці модифіковані варіанти йдуть високо. Якби він ішов на 200 метрах над усією Білоруссю, рано чи пізно його б збили. Тобто тому що білоруси збивали і в Гомельській області, і десь усередині країни. Але це ж не перший випадок, наскільки я розумію. "Шахед" у Литві вже був, наскільки я пам’ятаю, кілька місяців тому. Тоді він відпрацював усе паливо і впав, тобто по ньому не працювала білоруська ППО. Другий варіант, який може бути, — білоруси побачили курс і встановили, що для них він не становить великої небезпеки. Хоча це не зовсім зрозумілий варіант, бо він же міг впасти де завгодно. І були випадки, коли в Білорусі падали дрони. Була навіть загибла жіночка в Гомельській області, коли збитий "шахед" упав.
Це поганенька новина, що росіяни все-таки промацують ППО, перевіряють можливості балтійських країн для їхнього збиття. Це доволі тривожний дзвіночок.
Український досвід: ключ до безпеки Балтії
"Український досвід, я думаю, буде затребуваний і буде дуже неправильно, якщо балтійські країни цим не скористаються"
- Розповім, як реагує Литва на цей інцидент. Якщо дрон виявиться бойовим, то Білорусі вручать ноту. Чи зарадиш тут нотами? Чи вже має значення, чи бойовий він, чи ні? Адже ситуація, як ви сказали, "поганенька", тому що побачили, як він пролетів без збиття.
Михайло Жирохов: - Абсолютно точно. Це перше, що завжди робиться — нота протесту. Я думаю, що і НАТО, і литовські військові будуть змушені відпрацьовувати якісь варіанти саме виявлення цих безпілотників. Я маю на увазі розгортання цілої мережі радіолокаційних станцій, які б дозволили їх виявляти. Або радіолокаційні станції малої дальності, які є в Україні. У нас уже є і вітчизняні, які використовуються саме для відбиття дронових атак. Тобто український досвід, я думаю, буде затребуваний і буде дуже неправильно, якщо балтійські країни цим не скористаються.
- У реакції міністра оборони Литви Довіле Шакалієне йдеться, що "про дрон повідомили жителі". Це не якась система автоматизованого спостереження виявила, і тут теж є питання.
Михайло Жирохов: Так, дрони — це реальність, і кожна оборонна концепція, оборонні заходи кожної держави повинні це враховувати. Тим більше, що "шахеди" навіть офіційно є на озброєнні білоруської армії. Вони показували їх на парадах.
Швидка реакція: як Литві протидіяти дронам
- На вашу думку як фахівця, чи вдасться Литві швидко розгорнути якусь дієву систему протидії?
Михайло Жирохов: - Я думаю, що розмова йде про сотні кілометрів кордону. І для того, щоб його перекрити, думаю, буде достатньо 4–5 оцих малогабаритних радіолокаційних станцій. Ну і пости спостереження — якась система ППО, яка повинна працювати.
* * *
Таким чином, військовий експерт Михайло Жирохов пропонує конкретне рішення для Литви — розгортання мережі малогабаритних РЛС, які вже довели свою ефективність в Україні. За даними українських джерел, такі станції дозволяють виявляти дрони з низькою EPR, а спеціалізовані патрони, розроблені в Україні, забезпечують їхнє знищення. Інцидент 28 липня, коли дрон пролетів над Вільнюсом і був помічений лише місцевими жителями, підкреслює необхідність термінового вдосконалення литовської системи ППО. Попередній випадок 10 липня, також свідчить про системну проблему з виявленням дронів у регіоні.
Інцидент із вторгненням дрона до Литви 28 липня 2025 року є тривожним сигналом для країн Балтії та НАТО. Як зазначив Михайло Жирохов, російські безпілотники, такі як "Гербера", становлять серйозну загрозу через свою здатність уникати радарів і пролітати на великих висотах. Білоруська ППО виявилася неспроможною ефективно протидіяти таким апаратам, що дозволило дрону безперешкодно перетнути кордон. Україні, яка має багаторічний досвід протидії дроновим атакам, є що запропонувати своїм союзникам. Розгортання малогабаритних РЛС, використання спеціалізованих засобів знищення дронів і комплексний підхід до виявлення БПЛА можуть значно посилити безпеку країн Балтії. Ігнорування цього досвіду, як наголосив Жирохов, було б стратегічною помилкою. Литовські служби вже розпочали розслідування інциденту, а Міністерство закордонних справ Литви готує ноту протесту Білорусі, якщо дрон виявиться бойовим.
