22 липня 2025 року громадяни України вийшли на акції протесту проти ухвалення скандального законопроєкту №12414, який фактично ліквідує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ухвалення закону Верховною Радою та його підписання президентом Володимиром Зеленським викликали хвилю обурення серед громадян, міжнародних партнерів і експертів. Протести прокотилися Києвом, Дніпром, Львовом, Одесою та іншими містами, а критика з боку Європейського Союзу, США та міжнародної преси вказує на серйозні ризики для європейської інтеграції України та її демократичного розвитку. Ситуація викликає асоціації з «Вільнюським демаршем» Віктора Януковича 2013 року, коли відмова від підписання Угоди про асоціацію з ЄС спровокувала Євромайдан.
Хронологія подій і деталі протестів
22 липня Верховна Рада України 263 голосами ухвалила законопроєкт №12414 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану». Правки, внесені в останній момент, фактично підпорядковують НАБУ та САП Генеральному прокурору, надаючи йому повноваження:
- отримувати доступ до всіх проваджень НАБУ;
- давати обов’язкові письмові вказівки детективам;
- змінювати підслідність справ;
- самостійно закривати провадження за підозрою топпосадовців;
- призначати прокурорів САП, замість керівника САП.
Ці зміни, за словами Transparency International Ukraine, порушують статтю 116 Регламенту ВРУ, оскільки кардинально змінюють предмет регулювання законопроєкту, а текст правок не був доступний у публічному доступі до голосування.
Увечері 22 липня біля Офісу Президента на площі біля театру імені Івана Франка в Києві зібралося близько 1,5 тисячі протестувальників, серед яких були студенти, ветерани, активісти, а також мер Києва Віталій Кличко та його брат Володимир. Акцію ініціював ветеран російсько-української війни Дмитро Козятинський, який закликав громадян зібратися о 20:00 з плакатами, що висловлюють обурення наступом на антикорупційну систему. Протестувальники скандували «Ганьба!» і «Вето закону!», тримаючи плакати з написами «Корупція аплодує» та «Влада має боротися з росією, а не ставати нею». Одна з учасниць акції зазначила: «Це перший раз із 2022 року, коли ми вийшли на вулиці. Ми знаємо імена депутатів, які голосували за цей закон. Я не кажу, що вони корумповані, але у них є свої інтереси». Інша учасниця додала: «Я здивована, що це сталося. Це виглядає як якесь божевілля. Люди – це сила в Україні, а не президент чи уряд».
Аналогічні акції відбулися у Львові (на проспекті Свободи), Дніпрі, Одесі, Тернополі, Івано-Франківську та Сумах.
Попри протести, закон був підписаний Зеленським і опублікований у газеті «Голос України» 22 липня, набравши чинності 23 липня.
Позиція Зеленського та офіційних осіб
У нічному зверненні Володимир Зеленський заявив, що антикорупційні органи продовжать роботу, але «без російських впливів». «Я обговорив виклики з керівником НАБУ, прокурором САП, Генеральним прокурором та головою СБУ. НАБУ і САП будуть працювати, а Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання», — сказав він, додавши, що «роками посадовці, які втекли з України, чомусь спокійно живуть за кордоном», і наголосив на необхідності очищення від російського впливу. Ця риторика викликала критику, зокрема від депутата Верховної Ради попереднього скликання Борислава Берези, який звинуватив президента у брехні: «Зеленський довів, що вважає українців дебілами, бреше їм в обличчя та з задоволенням займається уріноофтальмологією. Цікаво, а коли ми побачимо Офіс президента без російського впливу?».
Василь Малюк, голова СБУ, на спільній пресконференції з Генеральним прокурором Русланом Кравченком заявив, що закон №12414 є «поверненням до Конституції» і не означає ліквідацію НАБУ та САП. «Із керівництвом НАБУ ми завжди на зв’язку. Я думаю, вони тільки в захваті будуть від того, що генпрокурор, можливо, підкине їм якісь свіжі ідеї, маючи свій досвід. Він, на відміну від них, підтримував обвинувачення Януковича, а вони цього не робили», — зазначив Малюк. Він додав, що закон створює систему противаг і контролю, щоб запобігти перетворенню НАБУ на «монстра».
Руслан Кравченко, Генеральний прокурор, запевнив, що кардинальних змін у взаємодії між Офісом Генпрокурора, НАБУ і САП не буде, оскільки САП і раніше була департаментом Генпрокуратури. Він також заявив, що не забиратиме справу віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова у САП. Кравченко наголосив, що НАБУ не підпорядковуватиметься Генпрокурору, а працюватиме як «одна сім’я».
Кирило Буданов, очільник ГУР МО, відреагував на протести, закликавши до діалогу для вирішення внутрішніх суперечок. У своєму дописі він написав: «Українська історія навчила нас – нація програє, якщо її розривають внутрішні суперечності. В нас одна спільна біда, один ворог. Тож вирішувати внутрішні суперечності варто шляхом відкритого діалогу для досягнення єдиної спільної мети – відстояти нашу країну. Впевнений, що Україну врятують сильні військо та інституції. Ми повинні проявити мудрість і відповідальність». Буданов не згадував прямо закон №12414, але його заява сприймається як реакція на протести та суспільну напругу.
Реакція світової преси
The Guardian (23 липня 2025, автор Люк Гардінг):
У статті «Зеленський захищає закон, що позбавляє антикорупційні органи незалежності, на тлі протестів» The Guardian підкреслює, що підписання закону поставило Зеленського на шлях конфлікту з громадянським суспільством, ветеранами та європейськими партнерами. «Цей крок широко критикується і може стати перешкодою для сподівань України одного дня приєднатися до ЄС», — зазначає видання. Журналісти цитують протестувальницю Сашу Казінцеву: «Якщо закон набере чинності, це ускладнить вступ України до ЄС. Ми повернемося до диктатури. Ми не хочемо бути як Росія». The Guardian також звертає увагу на символізм протестів під Будинком з химерами та участь братів Кличків. Видання цитує письменника Іллю Пономаренка, який розкритикував «корупцію, зловживання владою, брехню, брак прозорості, кумівство, безкарність і атаки на демократію та свободу слова», що тягнуть Україну до «російської колоніальної стайні».
The Wall Street Journal (23 липня 2025):
WSJ у статті «Протести спалахнули після того, як Україна вирішила позбавити повноважень антикорупційне агентство, яке підтримує США» наголошує, що протести стали першою великою демонстрацією проти уряду Зеленського з початку війни. Закон №12414 фактично знищує незалежність НАБУ, створеного в 2015 році за підтримки США, передаючи контроль Генпрокурору, якого призначає президент. «Цей крок є найдраматичнішим із низки дій, спрямованих на концентрацію влади навколо Зеленського та придушення критики», — пише WSJ. Видання цитує Дарію Каленюк із Центру протидії корупції, яка зазначила, що послаблення уваги США до антикорупційних зусиль дало уряду можливість атакувати НАБУ. WSJ також згадує обшуки в НАБУ 21 липня та звинувачення Руслана Магамедрасулова, які НАБУ назвало сфабрикованими.
Реакція українських експертів
Володимир Фесенко, політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента»:
Фесенко називає ухвалення закону «великою помилкою і потенційною проблемою». Він зазначає, що хоча прямі наслідки не вплинуть на військову та економічну підтримку під час війни, у довгостроковій перспективі закон створить перешкоди для вступу до ЄС і посилить внутрішньополітичну поляризацію. «Системного і довгострокового негативу від удару по НАБУ і САП може бути набагато більше, ніж ситуативних зисків для президентської команди», — підкреслює Фесенко. Він вказує на історичний спротив антикорупційним органам з боку політичних і адміністративних еліт, згадуючи кримінальні справи проти екскерівника НАБУ, дискредитаційні кампанії та рішення Конституційного Суду. Фесенко наголошує, що виживання НАБУ і САП залежало від підтримки громадянського суспільства та західних партнерів, зокрема Мін’юсту США, але ця підтримка може послабшати за адміністрації Трампа.
Олексій Гарань, професор політології:
Гарань розглядає закон як частину ланцюжка авторитарних дій, включаючи тиск на активістів (Віталія Шабуніна, Богдана Буткевича), журналістів («Дзеркало тижня») та антикорупційні органи. «Влада сама спровокувала протести, ухваливши цей закон із порушеннями», — наголошує він. Гарань порівнює ситуацію з «драконівськими законами» 16 січня 2014 року, які призвели до ескалації Євромайдану, і застерігає від російських провокацій під час протестів. Він ставить питання: «Зеленського підставило оточення чи риба гниє з голови?». Після підписання закону Гарань робить висновок, що президент є частиною проблеми. Він також критикує Юлію Тимошенко за повторення риторики Януковича проти «тиску Заходу» та «грантожерів».
Віктор Чумак, головний військовий прокурор (2019–2020):
Чумак порівнює дії Зеленського з «Вільнюським демаршем» Януковича, попереджаючи, що підписання закону може зупинити переговори про вступ до ЄС. «Думаю, що зараз більшість європейських лідерів йому дзвонять і прямо кажуть: якщо він підпише – про відкриття будь-яких переговорів щодо вступу України до ЄС можна забути», — зазначає він. Чумак припускає, що поспішне ухвалення закону пов’язане з розслідуваннями НАБУ і САП, які зачепили найближче оточення президента. «Швидкість, з якою їх зупинили, говорить сама за себе. Це означає, що вони дісталися до тієї частини системи, де йдеться про найближче оточення президента або його друзів», — додає він.
Міжнародна реакція
Європейський Союз висловив серйозну стурбованість. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос написала: «Демонтаж ключових гарантій незалежності НАБУ є серйозним кроком назад. Незалежні інституції, такі як НАБУ і САП, є життєво важливими для України на шляху до ЄС». Кос обговорила ситуацію з прем’єркою Юлією Свириденко та віцепрем’єром Тарасом Качкою, наголосивши на необхідності реформ у сфері верховенства права.
Австрійський євродепутат Гельмут Брандштаттер заявив: «Тиск на НАБУ та САП завдасть непоправної шкоди верховенству права, антикорупційним зусиллям, інтеграційному курсу до ЄС та міжнародній репутації». Меган Моббс, донька спецпредставника Трампа Кіта Келлога, назвала рішення «приголомшливо дурним», зазначивши, що воно дає аргументи «поганим акторам».
This decision is truly, unbelievably, mind-bogglingly stupid.
— Meaghan Mobbs (@mobbs_mentality) July 22, 2025
It happens at the worst possible time given the recent positive shifts in US policy.
This gifts a strong narrative to bad actors. https://t.co/OUUT1HGtJH
Скандал навколо НАБУ і САП почався ще 21 липня, коли СБУ та Офіс Генпрокурора провели обшуки в НАБУ без судових ухвал. СБУ звинуватила керівника підрозділу НАБУ Руслана Магамедрасулова у веденні бізнесу з Росією, а нардепа від ОПЗЖ Федора Христенка – у держзраді через сприяння російському впливу. НАБУ заявило, що СБУ спотворила розшифровку аудіозапису. Директор НАБУ Семен Кривонос назвав закон реакцією на ефективність розслідувань, зокрема щодо високопосадовців.
Паралелі з минулим
Ситуація нагадує «Вільнюський демарш» Януковича 2013 року, коли відмова від Угоди з ЄС спровокувала Євромайдан. Закон №12414 сприймається як згортання демократичних реформ, подібно до «драконівських законів» 16 січня 2014 року. Риторика Зеленського про «російський вплив» у НАБУ порівнюється з передвиборчими бігбордами Порошенка 2019 року, де той протистояв Путіну, тоді як нинішні дії президента суперечать його антикорупційним обіцянкам.
Майбутні наслідки
Експерти попереджають про:
- Загрозу євроінтеграції: Закон може зупинити переговори про вступ до ЄС.
- Внутрішню кризу: Протести посилюють поляризацію суспільства.
- Міжнародну підтримку: Рішення ускладнить відносини з партнерами, зокрема США.
Народний депутат України Ярослав Железняк анонсував подання до Конституційного Суду для скасування закону через порушення регламенту. Нові акції протесту плануються на 23 липня.
