4 травня 2025 року в місті Огре (Латвія) відбулася презентація книги «Jingle Bellz», автором якої є ветеран російсько-української війни, звільнений з російського полону Олексій Ануля. Захід став частиною урочистостей з нагоди відкриття Майдану Незалежності та музею «Шлях Свободи» і збігся з відзначенням 35-ї річниці відновлення незалежності Латвійської Республіки, що додало події особливого символізму.
Латвія відзначила День відновлення незалежності 4 травня на честь ухвалення 1990 року Декларації «Про відновлення незалежності Латвійської Республіки», яка проголосила анулювання анексії країни Радянським Союзом у 1940 році за пактом Молотова-Ріббентропа. Остаточне відновлення суверенітету відбулося 21 серпня 1991 року після провалу антигорбачовського путчу в Москві. У 2025 році святкування 35-ї річниці незалежності набуло особливого значення через солідарність із Україною, яка протистоїть російській агресії. Латвія є одним із найактивніших союзників України: за даними Міністерства закордонних справ Латвії, країна щорічно виділяє 0,25% ВВП (приблизно 112 млн євро) на військову допомогу Україні, а загальна підтримка у 2024 році перевищила 200 млн євро. Латвія також сприяє відновленню інфраструктури, зокрема дитячого садка та харчоблоку дитячої лікарні в Чернігові, і надає гуманітарну допомогу, включно з медичними засобами та обладнанням.
У цьому контексті презентація «Jingle Bellz» стала символом єдності двох народів, які знають ціну свободи. Захід зібрав українську діаспору, латвійських активістів, ветеранів і місцевих жителів. Відкриття Майдану Незалежності та музею «Шлях Свободи» підкреслило зв’язок між боротьбою Латвії за незалежність від радянської окупації та сучасною боротьбою України проти російської агресії. Як зазначав ще у 2019 році тодішній президент Латвії Егілс Левітс, для латишів Друга світова війна завершилася лише в 1991 році з відновленням суверенітету, що резонує з нинішньою боротьбою українців.
«Jingle Bellz» — це не вигадка. Це жива, жорстка й чесна розповідь людини, яка пройшла крізь російський полон, приниження, втрату і біль. Але водночас — книга про те, як зберегти себе, свою гідність, свою людяність, навіть коли навколо — морок. Це книга, яка не дає спокою. Вона змушує дивитись вглиб себе: хто ти є, коли тебе позбавляють усього? Що ти обираєш — мовчати чи говорити? Залишатись людиною чи втратити себе? Jingle Bellz — це дзеркало. І питання: скільки в нас ще свободи — і що ми готові за неї віддати?
Документальна сповідь Олексія Анулі відтворює нелюдські умови полону, фізичні та психологічні тортури, але головне — внутрішню боротьбу за збереження людяності. Автор ставить універсальні питання про ціну свободи та вибір між мовчанням і боротьбою. Хоча деталі біографії Анулі обмежені у відкритих джерелах, відомо, що він є ветераном, який воював на сході України, потрапив у полон до російських окупантів і після звільнення присвятив себе адвокації прав полонених. На презентації він зазначив, що книга стала способом осмислити пережите та донести правду до світу.
Презентація завершилася дискусією про значення свободи та роль літератури у збереженні пам’яті про війну. Учасники наголосили, що «Jingle Bellz» — це не лише історія одного українця, а й заклик не забувати про тих, хто залишається в полоні, та підтримувати Україну. Книга вже доступна в Латвії, а незабаром планується її переклад іншими мовами. Вона обіцяє стати важливим внеском у літературу про російсько-українську війну та нагадуванням, що свобода — це цінність, за яку варто боротися щодня.
