Мільйони українських біженців можуть втратити свій правовий статус у країнах Європейського Союзу після припинення бойових дій в Україні, оскільки наразі країни ЄС не мають чіткого плану щодо тимчасового захисту утікачів від війни після досягнення перемир’я. Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на матеріал Euractiv. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року країни ЄС прихистили майже 4,3 мільйона українців. Їхнє перебування на території Євросоюзу регламентується Директивою про тимчасовий захист (TPD), яка дозволяє країнам ЄС надавати право на проживання, роботу та доступ до послуг українцям, більшість з яких оселилися в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Однак видання зазначає, що статус захисту може припинитися разом з припиненням вогню в Україні.
Більше того, сценарій може змінитися за одну ніч – і приймаючі країни будуть змушені вирішувати, чи згортати захист, чи наполягати на інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому. Останні опитування сигналізують, що кількість біженців, які планують повернутися до України, зменшується. Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) показують падіння з 77% у 2023 році до 65% у 2024 році. Частка тих, хто не визначився, зросла до 24% у 2024 році з 18%, а кількість тих, хто не має надії на повернення, більш ніж подвоїлася – до 11% з 5%.
Минулого року уряди країн ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до березня 2026 року, що виходить за межі початкових рамок директиви, яка передбачала дворічний період захисту з можливим однорічним продовженням. Будь-яке продовження здійснюється щороку. "Можливі майбутні продовження знову," - зазначила Ясмін Слут’єс, заступниця директора Європейського інституту міграційної політики. Однак, хоча директива забезпечує швидкий захист, її тимчасовий характер створює ускладнення для українців. "Якщо у вас є лише однорічний правовий статус, укладення довгострокового договору оренди стає дуже складним", - сказала Слут’єс. "Роботодавці не так охоче пропонують вам контракт".
Рівень захисту також варіюється залежно від країни. Кожна країна ЄС інтерпретує директиву дещо по-різному у своєму національному законодавстві, що означає, що українців розглядають по-різному залежно від того, де вони оселяються. Єврокомісія заявила, що вже почала розглядати наступні кроки, зокрема, щодо можливого продовження чи непродовження тимчасового захисту, допомоги людям в отриманні національного статусу для роботи, навчання або возз’єднання сім’ї, а також підтримки тих, хто вирішив повернутися в Україну.
Чеський міністр внутрішніх справ Віт Ракушан підтвердив, що Чехія, разом з Німеччиною та Єврокомісією, бере активну участь у формуванні спільної відповіді під час польського головування в Євросоюзі. "Але конкретні умови ще належить обговорити", - додав він. За даними Euractiv, Рада ЄС планує розглянути це питання на наступному засіданні міністрів внутрішніх справ у червні. Речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала наголосила, що будь-яке рішення про припинення тимчасового захисту потребуватиме згоди всіх країн-членів ЄС. Вона також додала, що очікується, що ЄС досягне спільної позиції у першій половині цього року.
Деякі країни не чекають на рішення Брюсселя і вживають заходів, щоб знайти "більш довгостроковий регулярний статус". Польща незабаром запропонує 3-річний національний статус тимчасового проживання українцям, які мають безперервний тимчасовий захист принаймні протягом року. У Чехії новий спеціальний 5-річний дозвіл на проживання буде доступний для українців, які прожили там більше двох років і мають роботу, з обов’язковим відвідуванням школи їхніми дітьми. Але навіть Прага, одна з найбільших приймаючих країн, чітко дала зрозуміти, що не видаватиме жодних нових тимчасових дозволів на проживання, "як тільки закінчиться війна," як заявив міністр внутрішніх справ на X.
Інші столиці розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія та Латвія приймають довгострокові рішення з різним рівнем захисту. Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але саме наступний уряд має вирішити, які саме пропозиції будуть висунуті з цього питання, підкресливши необхідність узгодженого європейського підходу. Словацьке міністерство внутрішніх справ підтвердило, що подальші кроки щодо переміщених осіб після закінчення російського вторгнення "наразі обговорюються на рівні держав-членів, включно зі Словаччиною, а також на рівні ЄС".
Тим часом у Литві Міністерство внутрішніх справ розглядає питання продовження видів на проживання (ВНП) українським біженцям.
Як повідомляв портал LRT.lt 26 лютого, Комітет Сейму Литви з прав людини запропонував Міністерству внутрішніх справ продовжити ВНЖ усім українцям із тимчасовим захистом до 4 березня 2026 року без вимоги дійсного паспорта. "Департамент міграції розглядає випадки індивідуально, але це не вирішує системної проблеми", - зазначила заступниця міністра внутрішніх справ Алісія Щербайте, додавши, що зафіксовано 31 звернення з цього приводу.
Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, відповідаючи на питання журналістів на брифінгу 7 квітня у Брюсселі, заявив, що Європейська комісія наразі не прийняла чіткого рішення про продовження статусу тимчасового захисту для українців після березня 2026 року, але розмірковує про можливість надання їм інших статусів для продовження перебування на території Євросоюзу. "Минулого року ми продовжили термін дії тимчасового захисту до березня 2026 року (тимчасовий захист для українців діє до 6 березня 2026 року – ред.). Це продовження дає передбачуваність і правову визначеність як для українців, так і для держав-членів. Тепер нам треба буде розглянути разом з Україною можливі варіанти і кроки на майбутнє. Ми будемо співпрацювати з українською владою та владою країн-членів ЄС у їхньому виборі", – наголосив Ламмерт. "Ми розглядаємо різні варіанти, в тому числі продовження чи не продовження тимчасового захисту, залежно від розвитку подій – переходу до (інших) національних статусів через роботу, навчання або сімейні обставини, а також підтримку тих, хто повертається додому в Україну", – додав він.
Речник Єврокомісії наголосив, що "потрібне спільне європейське рішення, яке забезпечить передбачуваність, стабільність і більш збалансований вплив на системи держав-членів ЄС". "ЄС залишається відданим наданню підтримки тим, хто рятується від незаконного вторгнення Росії в Україну… З активацією Директиви про тимчасовий захист, понад 4,5 мільйона українців знайшли безпеку, притулок та можливості в країнах-членах ЄС", – повідомив Маркус Ламмерт.
Станом на 31 січня 2025 року статус тимчасового захисту в Європейському Союзі мали майже 4,3 мільйона людей, які втекли з України внаслідок повномасштабної російської агресії. Рада ЄС продовжила тимчасовий захист для українців до березня 2026 року.
