У Польщі представили законопроєкт, який пропонує прирівняти пропаганду Організації українських націоналістів (ОУН) фракції Степана Бандери та Української повстанської армії (УПА) до нацизму, комунізму та інших тоталітарних режимів. Ініціатива, внесена депутатами від партії "Право і справедливість", передбачає доповнення статті Кримінального кодексу, що встановлює покарання за пропаганду ідеологій, які використовують насильство для впливу на суспільне життя.
У тексті проєкту йдеться про необхідність "запобігання поширенню брехні про злочин геноциду на Волині у 1943–1945 роках та припинення героїзації ОУН-Б і УПА". Такі дії, на думку ініціаторів, є неприпустимими, особливо з огляду на підтримку, яку польське суспільство надало українським біженцям під час війни з Росією.
Законопроєкт супроводжує дискусія про історичну пам’ять і спірні питання, зокрема щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. Польська сторона неодноразово наголошувала, що це питання є ключовим для подальшої співпраці з Україною, навіть у контексті її євроінтеграційних прагнень.
Ця ініціатива викликала критику в Україні, зокрема з боку народного депутата Володимира В’ятровича, який вважає, що подібні законодавчі зміни підривають зусилля у вирішенні складних історичних питань і насправді спрямовані на одностороннє перекладання відповідальності на українську сторону.
Українсько-польські відносини часто повторюються за одним сценарієм, нагадуючи "День бабака", де старі питання постійно подаються як нові. Так оцінює ситуацію народний депутат України Володимир В’ятрович, коментуючи останні дії польських політиків і заяви щодо спірних історичних питань.
"Україна знову зробила крок назустріч Польщі заради перезавантаження відносин. І з польського боку знову вдають, нібито Київ робить такий крок вперше, що 'ну от нарешті!' Але конкретне бачення розв’язання спірних питань зводиться до односторонніх зобов’язань України", — наголошує В’ятрович.
За його словами, польська сторона вкотре уникає обговорення теми вшанування загиблих українців і відновлення зруйнованих українських поховань на території Польщі. Натомість акцент робиться на ексгумаціях польських жертв в Україні.
"Українські могили мають і далі залишатися сплюндрованими 'в ім’я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі'?" — ставить запитання народний депутат України.
Ключовим елементом критики з боку В’ятровича є спроба заперечити боротьбу за незалежність України, яка триває досі.
"Польські політики хочуть засудити ідеологію боротьби за незалежність України. Боротьби, яка триває просто зараз і від результату якої залежить доля не лише України, але й Польщі", — підкреслив він.
Він також застерігає, що такі ініціативи є інструментом внутрішньої політичної боротьби в Польщі, де історичні теми використовуються для здобуття електоральних переваг. "Тема Волині виринатиме в політичних дискусіях знову і знову, допоки з неї можна витискати електоральні бали", — зазначає В’ятрович.
На думку політика, односторонні поступки України лише заохочують польських політиків до подальшого тиску і не сприяють рівноправному діалогу. "Навіщо дотримуватися міжнародних зобов’язань щодо охорони українських могил, якщо можна проламати свою позицію, змусивши українську сторону забути про свої цілком законні вимоги?" — резюмує він.
Пьотр Кульпа: "Тоталітарна ідеологія розділяє українців зі світом"
"По-перше, треба підкреслити, що це стосується організації, яка діяла в Польщі і серед громадян республіки Польща. Ідеологія, якої цей законопроєкт хоче торкнутися - це радикальний націоналізм тоталітарного типу. І тут він у цьому сенсі є тоталітарною ідеологією, яка нічим не відрізняється від комунізму чи німецького націоналізму, нацизму. Тут у Польщі існує заборона пропаганди тоталітарних ідеологій", - коментує законопроект для української редакції порталу LRT.lt польський екс-урядовець Пьотр Кульпа.
Він згадує, що троє братів його бабусі також були в УПА, а згодом організували і фінансували з Канади Літопис УПА, проте "не хотіли, щоб ідеологія УПА була частиною України майбутнього". Четвертий брат Кульпи - Петро Кулик - 1935 року народження, скульптор, подарував Львову пам'ятник Івану Підкові. Помер у 2022. Тож Пьотр Кульпа вважає, що зараз ця ідеологія розділяє українців між собою. А також що вона "розділяє українців і поляків, українців і євреїв".
"По суті тоталітаризм буде відокремлювати українців від усієї цивілізації, усього цивілізаційного світу.
Думаю, що зараз той момент, у якому, можливо, це питання не треба чіпати. Але він уже почався візитом міністра закордонних справ Сибіги до Варшави. І є шанс піти в цьому руслі й розв'язати питання, які є важливими з точки зору зняття блокад підтримки поляків для того, що буде в найближчі місяці. Це означає перемогу України і створення нової державності. Важливо, щоб ця нова державність не була заснована на тоталітарній ідеології", - продовжує пан Кульпа.
Польський екс-урядовець наголошує, що цей законопроєкт - проєкт опозиційної партії «Права і справедливості».
"Але треба пам'ятати, що це партія пішла на великий ризик у перші дні після повномасштабного вторгнення, віддаючи Україні весь мобілізаційний потенціал Польщі та йдучи на серйозний конфлікт з адміністрацією президента Байдена", - зазначає Кульпа.
Росіяни хочуть нав'язати Бандеру українцям?
Пьотр Кульпа підкреслює, що глибоке осмислення спільного минулого неможливе без конструктивного діалогу між обома народами.
Кульпа вважає, що історія не може бути змінена, але вона може стати уроком для запобігання подальшим конфліктам. Він наголошує, що такі постаті, як Степан Бандера, використовувалися радянськими спецслужбами для розділення українців і поляків, створення напруги у відносинах із євреями та іншими народами.
"Що стосується підходу пана В'ятровича. На моє переконання, є передумови раціонального, тому що цей історичний період вимагає найглибших досліджень і спільної роботи не тільки археологів і не тільки психологів. Тому що це буде удар, травма та страшна для обох народів. Не тільки істориків, а й політиків, людей культури. Це все потрібно, просто питання в тому, що ми не в змозі поміняти історію. Історія така, яка вона була. І те, що ми можемо зробити, - спробувати пояснити ту правду, яка стосується обох народів. Щоб вона була попередженням перед ситуацією, в якій вороги поляків і українців влаштовують конфлікт між нашими народами. У моєму розумінні Бандера був не тільки агентом Абверу, але, на моє глибоке переконання, і «агентом» НКВС. Швидше, інструментом в іграх НКВС, а потім Луб'янки. Імідж Бандери насамперед слугував розділенню українців і поляків, українців і євреїв, а також з усім світом", - зазначає Пьотр Кульпа.
На думку польського екс-урядовця, війна в Україні дала приклад нових героїв, які можуть стати основою для формування національної ідеології. Водночас інструментаризація історичних подій для політичної вигоди, як у Польщі, так і в Україні, на його думку, є небезпечною практикою, що лише посилює суперечності між народами.
"Ось вони намагаються Бандеру зробити візитною карткою України, і вони цього домагаються за допомогою внутрішнього фронту і простих людей, які не розуміють наслідків такого напрямку. Це війна створила достатню кількість справжніх героїв, які з легкістю можуть виконувати функцію фундаменту ідеологічного для майбутньої української державності. І питання взагалі не йде про історію. Питання йде про те, з чим хочемо йти в майбутнє", - зауважує він.
Кульпа також критично оцінює роль політиків у цих процесах, закликаючи до спільної роботи істориків, політиків та діячів культури для глибшого осмислення трагічних сторінок історії, без якої неможливе мирне майбутнє.
"Те, що можемо зробити з історією, - це подивитися, що було, назвати це, оцінити це, але не піднімати це на прапор.
Ось така ідея. Шкодую, що колись пан В'ятрович мав можливість як керівник інституту впливати на те, щоб цей діалог розвивався, просто виконуючи місію влади. Яка, коли втрачає підтримку народу, намагається очолити саме цей національний мотив. Те, що робив 5-й президент. І те, що якоюсь мірою, як виявилося, після повномасштабного вторгнення, почав робити також президент Зеленський. Я вважаю, що це дорога хибна, тому що інструментаризація історії, яка не з'ясована і яка болить заради поточної політики, є божевіллям. І це стосується двох сторін, щоб було зрозуміло двох сторін, це не тільки питання України, а також Польщі", - резюмує Кульпа.
У цю гру можна грати вдвох. Але чи варто?
"Поясніть, хто та що заважає зареєструвати у Верховній Раді дзеркальну ініціативу та грати у обопільне скасування?", - написав у своєму телеграм-каналі український політолог Євген Магда.
Українська редація LRT.lt попросила Євгена Магду "розшифрувати" його думку:
- Я не натякнув, а прямо сказав про те, що Україна має діяти більш осмислено. А не емоційно.
Питання в тому, що в Польщі розгортається президентська кампанія. І тема Волині, безумовно, буде однією з тем цієї компанії. Тут не може бути жодних сумнівів.
І, оскільки тема Волині буде звучати дуже активно, то фактично всі кандидати в президенти Польщі так чи інакше по цій темі відмітяться. Тут не треба мати ніякої фантазії для того, щоб про це говорити. Одним з кандидатів від "ПіС" є голова Інституту нацпам'яті Кароль Навроцький. І зрозуміло, що його співоднопартійці теж вирішили загострити проблему, змусити продемонструвати власну позицію. Продемонструвати, який у них хороший кандидат.
Це тільки проект рішення. Це ще не рішення.
Якщо ми будемо на всі наміри реагувати, то ніякої сили не вистачить. Я за те, щоб ми розуміли, що політика передбачає якісь адекватні дії, а не просто емоції. Якщо ми будемо займатися виключно емоціями, то краще не займатися. Бо для української політики це не дуже добре. У нас ресурсу для цього не дуже багато.
Тому я запропонував, щоб наші політики спочатку подумали, а потім ухвалили якесь рішення в цьому контексті. І відповідно думати взагалі політикам корисно. Це створює для них підстави для переобрання.
Якщо ми, маючи стратегічного партнера Польщу, будемо з Польщею у такій тональності спілкуватися...
Я розумію, що допис народного депутата - це не позиція держави, але все-таки я думаю, що це свідчення хвилі, кого хочуть побачити в Українському інституті нацпам'яті. Я так розумію, що пан Дробович звідти йде.
Насправді ми побачимо багато проблем поки що. Тому що пропозиція щось зробити нехороше назустріч Польщі напередодні головування Польщі у Раді ЄС - це недалекоглядно. Це постріл собі в ногу. У нас проблема Волині не буде українському суспільстві найближчим часом знаходити такого реагування, як це знаходить в Польщі.
Тому ми маємо діяти асиметрично. Я розумію, що написати проект постанови складніше, ніж просто написати пост у Фейсбуці.
Але якщо ми хочемо щось засуджувати, давайте будемо засуджувати. Ну чому б ні? Але давайте робити робити це предметно.
У нас на сьогоднішній момент постає загроза предметна того, що Польща залишиться єдиним каналом постачання нам допомоги, якщо в Румунії відбудеться зміна влади і... (проросійський кандидат - ред.) виконає свої передвиборчі обіцянки.
От тоді ми заспіваємо. Не лише "Jeszcze Polska nie zginęła", але ще і мазурку станцюємо. Ні у в кого про це думки не виникають? Як, наприклад, литовська допомога буде надходити в Україну, якщо всі країни, які з нами межують на заході, будуть відмовлятися її транзитувати?
Польща-Україна: Безліч спільних тем, на які треба переключитися
- Можливо, не на часі про це думати, але Ви як політолог як ви бачите візію, стратегію узгодження історичних поглядів на минуле? Я розумію, що у кожного народу залишатиметься власна прекція бачення. Але все-таки Франція, Німеччина якось змогли це зробити, науковці сіли за один стіл, узгодили бачення історії. Все таки це якось має відбуватися і між Україною і Польщею з часом. Щоб надалі не виникало не стільки двозначностей, а, скажімо так, взаємного заперечення національно-визвольної боротьби.
- Для того, щоб ми робили ці всі речі, нам потрібно насправді робити просту штуку. Треба, щоб ми не забороняли щось, а...
- Були суб'єктними у пропозиції?
- Так. І, відповідно, робили максимально все для того, щоб діяти. У нас тем безліч: енергетична співпраця, співпраця у військово-технічній сфері, запозичення польського досвіду, місцевого самоврядування, власне створення відповіді на ті виклики, які породжує війна цілому. Ракетна програма, спільно нею займатися. Виробляти дрони. Виробляти боєприпаси. Говорити про умови ведення бізнесу, що ми можемо запозичити з польського досвіду? Це так кажу нашвидкоруч.
Якщо ми будемо танцювати лише по кістках жертв Волинської трагедії, то ми нічого не доб'ємося. Ну це ж зрозуміло.
Тому я за те, щоб ми мислили раціонально. Польща зараз може бути для нас не скажу, що рятівним колом. Я не люблю такого пафосу. Але все-таки це має бути якось більш осмислено. Ну мені так здається.
- Польський екс-урядовець Пьотр Кульпа так само засуджує "тоталітарні моменти ідеології ОУН-УПА", але каже, що треба зосередитися на візії нової України. І що така зваженість стосується обох сторін.
- Знаю пана Кульпу. У нього достатньо радикальні погляди, цікаві своєю радикальністю. Якраз у Чернігові минулого тижня ми познайомилися на Розумовських читаннях.
Але на сьогоднішній момент він швидше людина, яка функціонує в Україні. А нам треба функціонувати на двосторонніх відносинах. І, якщо ми будемо просто гучно ображатися на те, що роблять наші партнери, замість того, щоб щось пропонувати, я думаю, нам буде складно.
