В'єтнам видав Білорусі ексдобровольця полку Кастуся Калиновського Василя Веремейчика. Чоловік опинився в небезпечній для себе країні після того, як Литва в травні минулого року визнала його «загрозою національній безпеці». Про рішення Департаменту міграції білорус дізнався перебуваючи в Грузії, далі пробував знову потрапити до Євросоюзу, але безрезультатно. У Білорусі чоловікові може загрожувати смертна кара.
Міністр внутрішніх справ Литви Агне Білотайте, реагуючи на те, що В. Веремейчик опинився в Білорусі, заявила, що рішення про визнання його загрозою ухвалив Департамент державної безпеки (ДДБ) Литви, тож там і мають пояснювати причини такого рішення.
«Було більше інформації (про загрози нацбезпеці) чи не було - це в їхній (ДДБ) компетенції. Вони могли б уточнити і представити свої аргументи, а також інформацію, яку можуть надати публічно», - сказала міністр.
У свою чергу, представники ДДБ заявили, що рішення щодо білоруса було обґрунтованим.
«Згідно з обґрунтованою оцінкою ДДБ, присутність згаданої особи в Литві становила б загрозу національній безпеці. Також не можна виключати, що спроби ззовні ескалювати цю історію можуть бути черговою інформаційною операцією, спрямованою проти Литви», - заявили у відомстві.
LRT.lt розбирається в тому, як ухвалювалося рішення про визнання В. Веремейчика загрозою для Литви. Веремейчика загрозою для Литви і що намагалася робити його сім'я, щоб вплинути на ситуацію.
У перші роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну білорус взяв участь у передачі телебачення ЛРТ, що проходила в рамках благодійної акції «Радаром».
Протести, війна і потрійна еміграція
Відомо, що В. Веремейчик закінчив у Білорусі військову академію, пізніше служив у білоруській армії за контрактом. У 2016 році він звільнився зі служби і знайшов роботу в IT.
У 2020 році білорус брав участь у протестах проти результатів президентських виборів і, як передає видання «Наша ніва», його затримали за підозрою в підпалах автомобілів співробітників прокуратури. Однак доказів обвинувачення не знайшло, і через 10 діб арешту його випустили на свободу.
«У січні 2021 року, мабуть, пощастило зі слідчим, нам зателефонували і попередили, що заведено кримінальну справу на Василя, і ми зрозуміли, що час їхати з країни», - в інтерв'ю LRT.lt каже дружина Василя Веремейчика Євгенія.
Білорус спішно вирушив до України, куди на той час громадяни Білорусі могли в'їжджати без візи. Пізніше до нього приїхали і дружина разом з донькою.
У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну В. Веремейчик вступив до полку ім. Кастуся Калиновського і пішов на війну. За словами його дружини, таке рішення чоловіка її не здивувало.
«У мене не було взагалі жодного разу сумніву, що Василь зробить саме так. Тому що ще з 2014 року, коли почалася війна [на Сході України], він говорив про те, що відчуває, що він, як офіцер, має бути там. <...> Він ще з 2014 року повторював, що якщо раптом росіяни дійдуть до Києва, то він точно буде там. Власне, це і сталося», - каже Євгенія Веремейчик.
Василь брав участь у боях за Бучу, воював на Херсонщині та Луганщині, а під час боїв на Миколаївщині, у квітні 2022 року, білорус дістав важке поранення. Того дня із семи добровольців, які воювали разом із Василем, вижили тільки двоє.
Василь воював в Україні до осені 2022 року, після чого вирішив виїхати до сім'ї в Литву. На той момент його дружина і дочка вже перебували у Вільнюсі, оскільки в Литві був головний офіс компанії Flo, в якій працювала Євгенія.
В Україні Василь отримав польську річну візу і планував далі подаватися на посвідку на проживання в Литві. «Це була, напевно, гуманітарна віза. Під час війни білорусам давали в Україні візи, щоб ми могли виїхати з України. <...> Чесно, не пам'ятаю, як називалися ці візи, але тоді це була нормальна практика», - згадує Є. Веремейчик.
Восени 2022 року за цією візою Василь приїхав до Литви.
«Ми подали його заяву за звичайною процедурою на отримання посвідки на проживання, по возз'єднанню з сім'єю. Він чесно заповнював усі анкети, описав, що освіта в нього військова, у які роки він служив [у білоруській армії], де служив, далі розповів про свій досвід із полком Калиновського», - каже Є. Веремейчик.
Уже в травні 2023 року Василь поїхав у робочих справах до Грузії і там дізнався про рішення Департаменту міграції визнати його загрозою національній безпеці.
Проживши якийсь час у Грузії, Василь вирішив пробувати отримати політичний притулок у Польщі. Приїхавши туди, йому сказали, що для отримання притулку він має певний час провести в пункті тимчасового тримання для біженців.
«Він прилетів до Польщі, це був вересень нинішнього року, і йому запропонували трохи не те, на що він розраховував. Він думав, що поляки його не відправлять у табір для біженців, до цього він був не готовий, з робочих причин. <...> Він відмовився», - каже дружина Василя.
Голова білоруського благодійного фонду BYSOL Андрій Стрижак, який організовує фінансові збори на допомогу білорусам, що опинилися в подібних ситуаціях, у себе в соціальних мережах написав, що Василь звертався до фонду по допомогу. Саме там йому запропонували виїхати в Сакартвело і запропонували варіанти для повернення в ЄС. За словами А. Стрижака, після цього Василь обірвав зв'язок із фондом.
Глава BYSOL також пише, що одна з умов для отримання захисту в Польщі полягає в тому, що людина має утримуватися в таборі для біженців. Андрій Стрижак, крім іншого, написав, що Василь нібито говорив, що «не бажає сидіти з пакистанцями».
Дружина Василя каже, що комунікація з фондом перервалася з його ініціативи.
«У них (BYSOL) дуже багато якихось кейсів, і вони не можуть кожну людину за руку провести. Мені здається, Вася очікував, що його саме проведуть за руку», - каже жінка.
Веремейчику також заборонили повертатися в Україну після ймовірного конфлікту з командирами його підрозділу - Білоруського полку імені Калиновського. Про це LRT.lt повідомили чинні та колишні члени підрозділу. Також конфлікт, що мав місце, у розмові з LRT.lt згадує і дружина Василя.
Це не перший випадок, коли командири полку зверталися в українські інстанції з проханням внести колишнього бійця до чорного списку і заборонити йому в'їзд в Україну. Білоруський добровольчий підрозділ зараз проходить реорганізацію через внутрішній розкол.
Однак публічно керівництво полку заперечує, що Василь покинув полк через конфлікти, а керівництво пролобіювало заборону на його в'їзд в Україну. Напередодні заступник командира полку Калиновського, член об'єднаного кабінету білоруської опозиції з питань оборони Вадим Кабанчук у коментарі білоруській службі «Настоящего времени» заявив: «Не знаю про якусь причетність полку до заборони на в'їзд в Україну».
В. Кабанчук пов'язаний з тією частиною полку, яку критикували деякі добровольці підрозділу, через що і стався розкол.
Після спроби в'їзду до Польщі Василь спробував повернутися до Грузії, але там, за словами його дружини, йому відмовили у в'їзді. Євгенія пов'язує це з тим, що він публічний білоруський активіст, а грузинська влада сьогодні дотримується проросійської політики.
«Останнім часом білоруських активістів не пускають до Грузії. <...> До цього, щонайменше, ще одного відомого білоруського активіста не пустили до Грузії. Мабуть, Грузія танцює вже теж під російську дудку», - каже Є. Веремейчик.
Повідомлення про те, що білорусам відмовляють у в'їзді в Грузію справді з'являлися, як у грузинських, так і білоруських ЗМІ. У вересні цього року, наприклад, із цим зіткнувся білоруський активіст білоруської діаспори в Грузії і журналіст Андрій Мелешко, якого грузинська влада вислала до Польщі, звідки він приїхав.
Після заборони на в'їзд до Грузії В. Вермейчик вирішив виїжджати до В'єтнаму, де у нього були знайомі.
Востаннє він виходив на зв'язок із донькою тиждень тому.
«Останнє повідомлення, яке він встиг відправити нашій доньці - це був минулий четвер, рівно тиждень тому - це було одне слово - депортація. І відтоді на зв'язку його не було», - розповідає дружина Василя.
За словами Є. Вермейчик, разом із Василем у В'єтнамі міг перебувати й інший колишній доброволець полку Калиновського, проте офіційного підтвердження про затримання та депортацію до Білорусі будь-кого ще наразі немає.
Рішення про визнання загрозою в Литві
Через правила захисту даних Департамент міграції Литви відмовився коментувати конкретний випадок В. Веремейчика. Однак керівник департаменту Евеліна Гудзінскайте погодилася розповісти в загальних рисах, як ухвалюють рішення про депортацію з Литви через загрозу національній безпеці.
За її словами, таке рішення найчастіше ухвалюють у той момент, коли іноземець звертається до Департаменту міграції з проханням продовжити посвідку на проживання в Литві. На цьому етапі відомство надсилає запит до Департаменту державної безпеки і, на підставі отриманої відповіді, ухвалює рішення.
«Кожен випадок перевіряється індивідуально. Оцінюється рівень загрози. Для цього використовується інформація, отримана безпосередньо від кандидата [на посвідку на проживання]. Це можуть бути й дані з інших джерел щодо його минулого, особливо якщо вони впливають на поточні дії кандидата. Під час винесення оцінки потрібна вся біографія», - в інтерв'ю LRT.lt каже Е. Гудзінскайте.
Далі, якщо людина не згодна з рішенням Департаменту міграції, вона може оскаржити його в суді. Однак за словами глави департаменту, такі випадки - рідкість.
«Трапляються випадки, їх небагато, коли суди ухвалюють рішення скасувати рішення Департаменту міграції, але набагато частіше у справах, пов'язаних із погрозами, рішення департаменту залишаються чинними», - каже Е. Гудзінскайте.
Причиною тому - війна.
«Слід пам'ятати, що ми живемо в умовах війни, коли загроза Литві з боку сусідніх держав помітно зросла. Тому поріг для визначення того, що людина може становити загрозу, значно нижчий, а стандарт доказу встановлений нижчий, ніж у мирний час», - продовжує голова Департаменту міграції.
Дружина Веремейчика каже, що Василь вирішив не оскаржувати рішення департаменту в судах, бо був «ображений» на саме рішення.
«Людина вважала, що він жертвує своїм життям, щоб врятувати Білорусь, регіон від Путіна. Він пишався цим, і тут він отримує відмову. <...> Напевно, прозвучить дуже наївно, але мені здається, що це була дуже сильна образа. І він вірив у те, що він знайде якісь інші способи легалізуватися в Європі. Він не розумів, як можна йому робити заборону, і він був дуже на це все ображений. <...> Не в тому стані він був, щоб займатися оскарженнями», - каже Є. Веремейчик.
Разом із забороною на в'їзд до Литви, Василю було введено заборону на в'їзд і в зону Шенгену. За словами Е. Гудзінскайте, таке рішення Департамент виносить, якщо загроза «має комплексний характер і існує ймовірність протиправних дій, які можуть виходити за межі кордонів Литви».
«Млява комунікація»
У той час, як В. Веремейчик перебував у В'єтнамі, Євгенія намагалася оскаржити рішення про заборону на в'їзд до зони Шенгену в Департаменті міграції Литви. На сайті департаменту можна подати заяву на оскарження, для цього потрібно надати відповідні документи. У випадку Василя це були документи, які свідчать про те, що чоловік є членом Координаційної ради опозиції, свідоцтва про нагородження медаллю в Україні за бої на Миколаївщині та скріншоти документів, які свідчать про те, що в Білорусі він перебуває в розшуку.
За словами жінки, комунікація з боку Департаменту міграції велася повільно.
«Це все було настільки мляво, вони так повільно реагували, що нічого не встигли зробити. <...> Абсолютна незацікавленість. Я їм писала, як це терміново потрібно зробити», - каже дружина Василя.
Підтвердити або спростувати цю інформацію не є можливим, оскільки в Департаменті міграції відмовилися коментувати LRT.lt випадок Василя Веремейчика.
Своєю чергою Евеліна Гудзінскайте каже, що в нинішніх обставинах Департамент не завжди встигає впоратися із завданнями оперативно.
«До нас надходить дуже багато заявок на розгляд. Ми повинні глибоко вникати в кожну ситуацію, часто на шкоду іншим обов'язкам. Ми обробляємо подані заявки навіть довше за встановлені терміни. Однак ми не хочемо ризикувати результатом», - каже Е. Гудзінскайте.
«Від рішень залежить життя людини»
Білоруський опозиційний політик і колишній міністр культури Білорусі Павло Латушко, в інтерв'ю LRT.lt зазначив, що інформації щодо депортації В. Вермейчика поки що не так багато. Вермейчика поки що не так багато. Однак, за його словами, ситуація показує, що білоруський режим готовий на багато що для роздобуття білоруських добровольців, які воювали в Україні.
«Лукашенко хоче, щоб треті країни видавали йому людей, які борються з режимом. Він прагне покарати будь-кого, хто виступає проти нього. Ще більше його турбує захоплення добровольців, які воюють в Україні, оскільки полк Калиновського в Білорусі визнано терористичною організацією. <...> Режим хоче показати, що будь-хто, хто підтримує Україну, буде покараний», - запевняє П. Латушко.
Начальник слідчого управління Комітету держбезпеки (КДБ) Костянтин Бичек в інтерв'ю білоруським пропагандистським ЗМІ заявив, що депортацію Веремейчика здійснили за запитом КДБ у рамках міжнародного співробітництва.
«Як ми бачимо, втеча в треті країни не завжди є безпечним варіантом. В'єтнам співпрацює з режимом Лукашенка і може передати йому втікачів. Ми, як демократичні сили, розробили спеціальну платформу, на якій можна перевірити, які країни потенційно небезпечні для громадянина Білорусі. Нещодавно у нас був аналогічний випадок у Сербії, зі щасливим кінцем. Ми врятували Андрія Гньота, опозиціонера і режисера, який практично цілий рік провів у сербській в'язниці. Нам вдалося його звільнити і вивезти до Німеччини», - пояснює Латушко.
Політик підкреслює, що подібні ситуації показують, що до розгляду такого роду випадків у європейських країнах слід підходити серйозно і обережно.
«Від уваги тих, хто ухвалює рішення, залежить життя людини, яка обрала боротися з режимом, підтримувати Україну і ставати на бік демократії. Ми просимо наших партнерів уважно розглядати подібні заявки», - каже П. Латушко.
Політик вважає, що Веремейчику пред'являть обвинувачення в імовірній терористичній діяльності. Це може призвести до смертної кари. Сьогодні в Білорусі людей засуджують до смертної кари за злочини, які вважаються тяжкими: терористичні акти, державна зрада в поєднанні з убивствами, злочини проти людяності та порушення законів воєнного часу.
Дружина В. Веремейчика каже, що з нинішньою ситуацією найскладніше справляється їхня донька.
«У неї постійно очі на мокрому місці, вона плаче. Вона дуже хотіла побачитися з Васею якомога швидше. І зараз вона розуміє, що невідомо, коли вона побачить батька, може, вона взагалі ніколи більше не побачить. Це важко», - ділитися Євгенія.
В. Веремейчик був затриманий у В'єтнамі 13 листопада і вже 14 листопада виданий Білорусі.
Минулого року в Литві людьми, що становлять загрозу національній безпеці, були визнані 910 громадян Білорусі. Тим часом, Е. Гудзінскайте каже, що цього року цифра значно нижча: «Цього року показники нижчі, тому що основна перевірка у великому обсязі була проведена минулого року. У 2024 році в наданні посвідок на тимчасове проживання в Литві було відмовлено 164 громадянам Білорусі, 202 посвідки на тимчасове проживання не було продовжено, а 166 - анульовано».
Матеріал допомогли підготувати журналісти LRT.lt Евеліна Кнутович, Бенас Герджюнас і Еґле Зубрюте.
