Передчуття можливої “відповіді” Москви на дозвіл використання далекобійної ракетної зброї по території РФ викликали тривогу серед цивільних осіб і дипломатичних представництв у Києві. У ніч на 17 листопада Україна зіткнулася з черговою хвилею масованої ракетної атаки, а розвідка попереджає про підготовку наступних ударів. Йдеться про політичний тиск чи про наступне коло ескалації війни? Як це вплине на українську оборону і до чого насправді готується Росія? Про особливості нової тактики країни-агресора, про ризики ядерного шантажу та перспективи використання Україною далекобійної зброї — в інтерв’ю з українським військовим експертом Олександром Коваленком для Радіо LRT.
- Давайте почнемо з новини про те, що сьогодні закрилися посольства західних держав у Києві через загрозу комбінованої або масованої атаки по Україні. Що можна сказати про те, наскільки ця ситуація взагалі незвичайна? Це вже відбувалося на початку повномасштабного вторгнення.
- Загалом комбінована атака масована була здійснена в ніч на 17 листопада, коли посольства не зачинялися іноземні. Тобто загалом по всій Україні, де розміщені відповідні представництва, вже давно все зводилося до того, що регулярно відбуваються дронові нальоти і час від часу з певною періодичністю масовані ракетні удари.
Після кожного масованого ракетного удару в будь-якому разі проводиться російськими окупаційними військами дорозвідка і готується вже дорозвідувальний удар, але меншим боєкомплектом. Тобто удар дійсно може статися, може мати місце найближчими днями, але боєкомплект буде набагато меншим.
Що злякало насамперед іноземних послів та їхні диппредставництва? Це те, що буде проводитися найближчим часом тестовий пуск з полігону Капустин Яр в Астраханській області.
З одного боку, відомо про те, що це буде тестовий пуск ракети балістичної ракети середньої дальності РС-26 «Рубеж». Але деякі джерела заявляють, що це може бути пуск цієї ракети бойової по Україні, зокрема безпосередньо по Києву.
Тому представники дипустанов отримали відповідне розпорядження.
Загроза: Майже ядерна міжконтенинтальна ракета
- Ракета РС-26 «Рубеж» до цього не застосовувалася? У чому особливості та небезпека цієї ракети?
- Це балістична ракета міжконтинентального типу, яка загалом застосовується для нанесення ядерних ударів. Але в цьому випадку навряд чи буде використана ядерна бойова частина. Швидше за все, буде її конвенційний замінник бойової частини потужністю 1200 кг.
- Як вам здається, чи не пов'язаний переляк, як ви назвали, західних диппредставництв, пов'язаний із новинами про те, що США дозволили бити далекобійними ракетами по території Росії? Була також інформація про сьогоднішній дозвіл щодо застосування протипіхотних мін і вчорашнє оновлення ядерної доктрини Російської Федерації, яка передбачає, що використання будь-якої західної зброї проти Росії може спричинити ядерний удар. Чи не пов'язуєте ви цей переляк із тим, що ядерна ескалація зростає?
- Цілком можливо, вони побоюються саме цього, хоча слід розуміти, що за всіх погроз, за всіх ризиків на сьогодні застосування Росією ядерної зброї, особливо по мирному місту, по такій столиці як Київ, загрожує великою кількістю людських втрат. І Росія прекрасно знає, які у неї можуть бути ризики. Відповідна реакція, наскільки вона може бути серйозною. Тому, якщо і буде застосована подібна ракета, то саме з конвенційною бойовою частиною. На мій погляд, щоб продемонструвати, що вони можуть це зробити, але водночас не викликати реакцію на тому рівні, якби це була дійсно ядерна зброя. Своєю чергою ракети з бойовою частиною 1200 кг, 960 кг по Україні неодноразово застосовували і під час нещодавнього удару масованого. Застосовувалися 2 ракети Х-22. Це якраз ракети, які мають бойову частину 960 кг. Тобто ми знайомі, скажімо так, із руйнівним ефектом від такого озброєння.
Удари РФ: тактика "приманок"
- Ви згадали про комбінований і масовий удар по Україні в ніч 18 листопада. Останніми днями ударів було завдано по Одесі, Сумах, Глухову, де десятки людей загинули, ще більше постраждали. Що можна сказати про характер цих атак? Прозвучала думка, що таким чином Росія намагається показати, що вона якось піднімає ставки на потенційних переговорах, які відбудуться. Це політичний аспект, але загалом про технічний аспект самої атаки. Як вона виглядала і в чому була складність для української ППО і для захисту загалом?
- Уперше комбіновану атаку здійснювали з великою кількістю застосування дронів-приманок, тобто крім дронів-камікадзе, добре всім знайомих «Шахед-136», використовували також дрони-приманки «Гербера» і «Пародія».
Ці дрони-приманки дуже дешеві, вони зроблені з дуже дешевих елементів, що дає змогу їх у великій кількості і дуже швидко виробляти. Але головна їхня особливість - вони не бойові. Вони можуть нести бойову частину, неважку, невелику.
Але в основному вони несуть Лінзу Люненберга. Це такий прилад, який під час опромінення хвилями радіолокаційних станцій імітує предмет із більшою відбивною поверхнею, тобто більший за розмірами. Саме ці дрони імітують «Шахед-136». Вони самі по собі невеликі, але при цьому імітують об'єкт розміром десь 2-2.5 метра в довжину і в ширину. Тому вони змушують на себе звертати увагу засобів протиповітряної оборони і навіть витрачати боєкомплект.
Таким чином, Росія використовувала близько 900 дронів, серед яких, крім дронів-камікадзе «Шахед-136», було дуже багато таких дронів-приманок, які відволікають увагу. І це було однією з особливостей. Іншою особливістю було те, що під час цього нальоту Росія вперше за довгий час використовувала стратегічні ракетоносці-бомбардувальники Ту-160. Їх вона використовувала тільки у 2022-му році на самому початку повномасштабного вторгнення. Потім кілька років була пауза.
Зараз вона знову їх використовувала, і тут є кілька моментів. Для чого? Перше. Для того, щоб збільшити ударний потенціал ракети Х-101/555, на які просто не вистачає ресурсу Ту-95МС.
Другий момент був пов'язаний із тим, що Ту-160 призначені були для уточнення цілей маршрутів за системою «Ліана». Це така система супутникова, яка повинна була для уточнення маршрутів ракет Х-101 використовувати і Ту з імітацією нападу. Ну там була не просто імітація, там був безпосередньо і сам напад зокрема. Але саме ці системи дозволяли коригувати маршрути.
Ракетне виробництво РФ і повільні дозволи Заходу
- Що можна сказати про нинішню перевагу Росії у виробництві боєприпасів? Зокрема й ракет? Що ми можемо сказати про арсенал Росії? Чи накопичувала вона його і в якій кількості?
- Так, вона накопичувала з 26 серпня, коли був передостанній масований удар. Так, відбувався процес накопичення. Протягом доби її військово-промисловий комплекс може виробляти до 2 готових одиниць продукції - ракет Х-101/555. Тобто, грубо кажучи, дві готові ракети за добу.
Ракети «Калібр» - крилаті ракети морського базування вона може виробляти приблизно десь одну ракету на добу готової продукції. І цей накопичувальний процес відбувався протягом усіх цих місяців. І вона, крім того арсеналу, який у неї був, має і накопичувальний - більша частина того, що накопичила і використала під час удару на 17-го листопада.
Виробництво у неї зараз якось кардинально не змінюється чисельно. Тобто, воно не зростає в питаннях ракетного озброєння. А ось таке досить стабільне було є і залишається.
- Надходять новини про те, що США схвалили використання британських ракет Storm Shadow для ударів по території Росії. Днями це стосувалося ракет ATACMS. Що це змінює в нинішній ситуації? Чи може цей дозвіл переломити ситуацію на користь України?
- Переломити так швидко він не зможе, на це має піти час. Це досить-таки буде поступальний тривалий процес ударів углиб території Росії з відповідними засобами ураження. Крім них ми ще будемо намагатися домагатися дозволу на застосування реактивних бомб GM-154 і GM-158, які є далекобійними. Ну і, звичайно ж, ми спробуємо домогтися ще дозволу на те, щоб збивати російську авіацію в російському повітряному просторі, використовуючи як сухопутні засоби, тобто засоби протиповітряної оборони, так і повітряні. Ті ж самі F-16 з їхніми ракетними комплексами.
"Росія - не суїцидник"
- Не хотілося б повертатися до теми тенденційності. Тому що зараз у медіа це багато обговорюють. Навіть сьогодні з'явилася інформація про те, що букмекери приймають ставки, чи буде завдано ядерного удару до кінця року. Багато про це йдеться. Але все-таки, якщо оцінювати подальший розвиток подій, якби раптом Росія застосувала тактичну або стратегічну ядерну зброю проти України, як могла б розвиватися ситуація? Як вам здається, чи в Україні робиться щось, щоб підготувати населення до такого можливого сценарію?
- Розвиватися ситуація буде тільки негативно для самої Росії в усіх випадках. Якщо це буде застосована тактична ядерна зброя, наприклад, на полі бою або ж іще гірше, якщо вона буде застосована по густонаселеному якомусь місту, великому місту, або навіть середнього розміру за площею або середньої кількості населення. Це буде терористичний акт, якого сучасна історія просто не бачила.
На полі бою застосування зброї не матиме жодного стратегічного значення, жодного перелому. Але при цьому Росія опиниться під ударом міжнародного співтовариства, і реакція може бути найнесподіванішою, особливо з урахуванням тих загроз і тих хрестів, які ставитиме російська сторона на міжнародному праві та на взагалі ядерній безпеці у світі. Чи піде на це Росія? Нічого не можна виключати, завжди має залишатися варіант. Але, на мій погляд, все-таки застосування ядерної зброї - це мінімальна ймовірність. Росія не суїцидник, зараз вона не в тому стані, щоб як загнаний у кут щур просто на всіх без розбору кидатися. Тим більше, я розумію, що цей кидок може для неї закінчитися самогубно. Тому, на мій погляд, поки що застосування ядерної зброї виключено.
Текст підготував Олег Головатенко
