Міністр внутрішніх справ Литви Агне Білотайте закликала країни регіону адаптувати цивільний захист до гібридних та військових загроз.
«Ми повинні перейти від цивільного захисту до цивільної оборони, тому що часи змінилися, - сказала міністр на прес-конференції в Сеймі в п'ятницю. - Ми повинні адаптувати цивільний захист до гібридних і військових загроз. Це дуже дорого, але ми повинні обговорювати такі можливості і отримати відповідну підтримку з боку Європейського Союзу».
Вона зробила цю заяву після того, як у Сеймі Литви відбулася міжнародна конференція з питань цивільного захисту.
«Я зустрічалася сьогодні з комісаром ЄС напередодні форуму, і ми отримали підтримку цієї ідеї, і нам запропонували конкретні шляхи, як ми можемо це зробити, як ми можемо подати заявку на європейське фінансування для розвитку цивільного захисту», - сказала Білотайте, додавши, однак, що поки що рано говорити про гроші, оскільки “ми тільки робимо перші кроки”.
Міністри та високопосадовці з десяти країн, включаючи Данію, Естонію, Ісландію, Литву, Латвію, Польщу, Норвегію, Фінляндію, Швецію та Україну, а також представники місцевих муніципалітетів, неурядових організацій, бізнесу та наукових кіл, обговорили шляхи посилення цивільного захисту та підвищення стійкості під час форуму. У форумі також взяв участь Янез Ленарчич, Європейський комісар, відповідальний за управління кризовими ситуаціями.
«Я радий бачити, що Регіональний форум цивільного захисту розвиває успіх Форуму цивільного захисту ЄС у червні та співпрацює з ЄС для підвищення безпеки та стійкості не лише в цьому регіоні, але й в усьому Європейському Союзі. Від зміцнення спільних стратегічних резервів до розвитку мереж притулків і масової евакуації, стає все більш очевидним, що єдиний спосіб продовжувати забезпечувати безпеку людей - це працювати разом», - сказав Ленарчич.
Під час форуму також обговорювалося питання масової евакуації до сусідніх та інших країн регіону у випадку військової агресії. Білотайте запропонував країнам регіону об'єднати зусилля і спільно створити регіональні плани евакуації та протестувати їх під час спільних навчань. До цього процесу мають бути залучені громадськість, неурядові організації, бізнес, міжнародні організації та інституції ЄС, зазначив міністр.
Литва створила нову модель управління надзвичайними ситуаціями та кризами, активно розширила мережу укриттів, модернізувала систему оповіщення та інформування населення і наразі має 65 офіцерів з питань готовності, відповідальних за цивільний захист у муніципалітетах та міністерствах.
П'ятирічний комплексний план підготовки до потенційного інциденту на Білоруській АЕС наближається до завершення, а також підвищилася обізнаність і стійкість громадськості, зазначила Білотайте.
У середині липня литовський парламент затвердив Програму зміцнення і розвитку цивільного захисту до 2030 року з фінансуванням 285 мільйонів євро.
Форум завершився спільною заявою десяти країн регіону. У ній наголошується на важливості посилення заходів цивільного захисту, необхідності продовження розвитку скоординованої європейської готовності до кризових ситуацій, підвищення стійкості, включаючи інформування громадськості, а також забезпечення належного фінансування цього сектору як на національному рівні, так і на рівні ЄС.
Декларація також закликала до проведення оцінки ризиків на рівні ЄС для кращого розуміння і, що найважливіше, однакового сприйняття загроз та забезпечення більш ефективних заходів цивільного захисту. Країни також зобов'язалися продовжувати підтримувати Україну в її боротьбі проти російської агресії.
