Разом зі Спілкою стрільців Литви, литовськими українцями та всіма небайдужими до України людьми Військовий музей Вітаутаса Великого відзначив День Героїв України.
Участь у вшануванні українських героїв і Євгена Коновальця взяв Надзвичайний і Повноважений Посол України у Литві Петро Бешта, директор Військового музею Ріта Мілєнаускієне, командир Литовського Союзу стрільців, підполковник Лінас Ідзеліс, представник української громади Рамунас Деменджюнас.
У заході взяла участь ціла група литовських українців та їхні друзі, учні Міжнародної української школи у Литві, українські воїни, які повернулися з полону.
Прозвучали державні Гімни Литви та України, а також український духовний Гімн.
Музичні твори виконали карильоністка Роберта Даугелайте, Микола Лисенко-молодший та юний баяніст з Харкова Юхим Мельников.
Квіти були покладені до меморіальної дошки пам'яті полковника Євгена Коновальця (проспект Лайсвес, 34) та до могили Невідомого солдата в саду Військового музею Вітаутаса Великого.
Під час вшанування відбулася прем'єра документального фільму "Євген Коновалець (1891-1938): на шляху до українсько-литовської єдності", знятого Військовим музеєм Вітаутаса Великого. Незабаром фільм буде доступний для широкого загалу.
У День Героїв Україна згадує діячів доби Середньовіччя (Русі), запорізьких козаків та повстанців, воїнів армії Української Народної Республіки (1917-1921) та Української Повстанської Армії (1942-1960), воїнів Збройних Сил України, які загинули у війні з Росією з 2014 року. У цей день згадують і вшановують заслуги та внесок таких особистостей як Іван Мазепа, Симон Петлюра, Степан Бандера у боротьбу країни за свободу.
День був започаткований у 1941 році українською націоналістичною організацією ОУН (Організацією українських націоналістів, ОУН), яка прагнула незалежності української держави та об'єднання українських земель.
Вибір 23 травня також не випадковий. Саме цього дня 1938 року в Роттердамі (Нідерланди) радянські агенти вбили Євгена Коновальця (1891-1938), лідера організації та одного з найважливіших ідеологів українського націоналізму.
Як відомо, у 1923-1928 роках Українська військова організація на чолі з Коновальцем контактувала з литовськими службами, а 14-18 травня 1928 року представники організації та сам Коновалець відвідали Каунас, взяли участь у відкритті пам'ятника Свободи та інших заходах з нагоди десятої річниці незалежності Литви.
Під час візиту він зустрівся з представниками литовської влади та керівництвом Литовського Союзу стрільців. Вважається, що під час цього візиту Коновалець отримав литовське громадянство, яке зберігав до самої смерті. Отримавши литовське громадянство, він став членом Литовського стрілецького союзу. Саме організація Коновальця попередила Литву в 1926 році про намір Польщі напасти і таким чином зупинила операцію Пілсудського. Литва придбала два підводні човни, які організація Коновальця збиралася доставити до Клайпеди.
