20 травня спливає 5-річний термін перебування на посаді президента України Володимира Зеленського. Між тим, влада України залишається законною та легітимною. Вона буде здійснювати повноваження до скасування воєнного стану і проведення нових виборів, як того вимагають закони і Конституція.
Вибори під час дії воєнного стану заборонені законом і технічно неможливі. Одночасно з приходом 20-го травня 2024 року, все більше суперечок точиться навколо питання щодо можливостей проведення в Україні чергових президентських виборів та легітимності Володимира Зеленського. І хоча всередині країни це питання не є проблемним, так як абсолютна більшість представників політичних еліт і простих громадян розуміють практичну неможливість проведення виборів під час бойових дій, але неозброєним оком спостерігаються спроби представників Росії та окремих іноземних держав роздмухати це питання у велику проблему.
Особливо активно підігріває ситуацію російська пропаганда, яка ще заздалегідь почала торочити про "нелегітимність діючого президента Володимира Зеленського".
Аналогічну позицію декларують і деякі політики з числа країн сателітів Росії на кшталт Олександра Лукашенка. Між тим, впливове британське видання The Economist погоджується з тим, що ключовим положенням у нинішньому визначенні легітимності президента України є стаття 108 Конституції України, згідно з якою «президент виконує повноваження до вступу на посаду новообраного президента».
Автори видання чітко артикулюють, що незважаючи на намагання РФ дискредитувати Володимира Зеленського він фактично залишиться при владі, поки діє воєнний стан.
Неможливість проведення виборів за міжнародними демократичними стандартами та чинним законодавством у зв’язку із бойовими діями на території України зрозуміла, так як вибори в умовах воєнного стану не відображатимуть реального стану волевиявлення всіх громадян України, не враховуватимуть голосів виборців з тимчасово окупованих територій України зокрема Криму, та частин Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, а також районів ведення бойових дій.
Виникає також питання безпеки виборців та інших учасників виборчого процесу. Росія щоденно продовжує ракетний терор практично щодо усіх регіонів України. Умови постійної загрози ракетних чи інших обстрілів не можуть гарантувати безпеку для виборців, кандидатів, членів виборчих комісій, спостерігачів та інших суб’єктів, у тому числі під час здійснення агітації, а також дотримання законності і правопорядку, загальновизнаних міжнародних стандартів забезпечення прав людини та принципів виборчого права. До того ж страх за власне здоров’я і життя безумовно позначиться і на явці виборців на виборчі дільниці у день голосування.
Крім того, ставиться під питання можливість реалізації виборчих прав громадян України з числа військовослужбовців. Існуючі на сьогодні у виборчому законодавстві правила не забезпечать у повному обсязі голосування цієї категорії громадян. Венеційська комісія стоїть на позиції, що військовослужбовці мають, якщо це можливо, голосувати за місцем проживання, а якщо ні, доцільно зареєструвати їх для голосування на виборчій дільниці поблизу місця їхньої дислокації. А там криваві бойові зіткнення відбуваються щоденно.
Варто також зважати і на необхідність забезпечити військовослужбовцям можливість скористатися правом бути кандидатом на відповідних виборах.
Крім того, у світі налічується близько 6,5 млн громадян України, які змушені були через війну покинути Україну. Також в Україні 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб. Усе зазначене практично унеможливлює проведення демократичних виборів в таких умовах.
Ще одним викликом, пов’язаним з організацією виборів є зруйнована виборча інфраструктура. Під час збройної агресії РФ усього зруйновано або пошкоджено 7434 виборчі дільниці, а це понад 22 % від усіх. За умов бойових дій немає можливості організувати повноцінну передвиборчу агітацію, зустрічі кандидатів з виборцями, проводити масові заходи. Це поставить учасників виборів в нерівні умови та стане підставою для сумнівів у демократичності волевиявлення. На території активних бойових дій також нема можливості створити виборчі дільниці, відсутня можливість існування політичних осередків партій та відповідних ГО, що здійснюють спостереження за виборами.
У світі є випадки проведення виборів під час війни. Під час Другої світової війни вибори проводилися в Великій Британії та США, але на території цих країн не відбувалися бойові дії. До того ж стандарти демократичних виборів в першій половині ХХ століття відрізняються від нинішніх.
Ситуація в Афганістані та Іраку, де також проводилися вибори під час бойових дій також принципово відрізнялася від ситуації в Україні. Пам’ятаємо і про вибори у Хорватії у 1992 та 1995 роках у часи Вітчизняної війни, а також виборчу кампанію в Україні у 2014 році. Однак зараз Україна очікує один з найнебезпечніших наступів російського війська, що є найсильнішою армією в Європі, і який вже практично почався на Харківщині. Але російська армія це не радикальні ісламісти і не сербські сепаратисти підтримані ззовні. Крім того, теперішні бойові зіткнення у сотні разів інтенсивніші за ті на Донбасі у червні 2014 р.
Тому реальне проведення виборів стане можливим тільки після фактичної деокупації тимчасово окупованих територій та завершення війни. Україна як демократична країна прагне провести справжні вибори і волевиявлення громадян, а не імітацію виборів як їх провів Кремль у березні 2024 року.
Від редакції. Легітимність Путіна як президента ставить під сумнів Стаття 81 Конституції РФ, яка забороняє одній і тій самій особі обіймати посаду президента більше двох термінів поспіль. "Обнулення строку повноважень" не відповідає Основному закону РФ. Сама Конституція РФ була зведена до ролі нікчемного документа інкорпорацією чотирьох областей іноземної держави всупереч міжнародному праву, зокрема міжнародно визнаним кордонам. Виборча кампанія відбулася з численними порушеннями законодавства, усуненням опозиційних кандидатів, проведенням примусового голосування на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України під дулами автоматів, що є прямим порушенням норм міжнародного права.
