Кадрові ротації у Кремлі викликали жваве обговорення у світових і українських медіа. Зокрема персона економіста-технократа Андрія Бєлоусова в ролі міністра оборони РФ замість Сергія Шойгу не залишає сумнівів в тому, що Кремль розраховує на тривалу війну і планує розгорнути воєнну економіку на повні оберти. Питання лише, чи тільки заради війни в Україні відбуваються такі стратегічні "тектонічні зсуви"? Разом з тим економісти пробують порівнувати економічні показники сучасної РФ з показниками пізнього СССР, який до всього мав замкнені цикли виробництва. Проте порівнювати доводиться, виходячи не так з історичних прецедентів, скільки з реалій сьогодення, із запасу міцності України, її ВВП і обсягів міжнародної підтримки партнерами.
Для порталу LRT.lt коментує фінансовий аналітик, економіст Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ:
- Як би ви оцінили кадрові перепризначення у Кремлі? Зокрема, на посаду міністра оборони. Як кажуть аналітики, на цю посаду призначено такого собі технократа, і це не є втішними новинами для України. Адже його називають вправним адміністратором, економістом. Як би ви оцінили цю ситуацію? Що вам відомо про це?
- Якщо стисло, то для нас новини невтішні. Тому що для України краще, аби на чолі Міністерства оборони було корумповане керівництво, яке просто витрачає у повітря мільярди рублів бюджетних грошей. Але ця ситуація, на жаль, змінилася. Просто тут, знаєте, треба підбирати терміни. Тому щоб не було стосовно особи позитивної коннотації. Я просто кажу, що для нас це не втішні новини.
Стосовно призначення Бєлоусова, чому невтішні новини? Тому що варто визнати, висловлюючи при цьому жаль і в принципі негативно це оцінюючи, але варто визнати, що ідея призначити на посаду Міністерства оборони РФ економіста, причому економіста з досить серйозною репутацією, який не був замішаний в якихось корупційних оборудках, - це такий хід досить несподіваний. На жаль, щодо України він може бути досить ефективним.
Тобто, мета цього призначення - перетворити Міністерство оборони РФ у драйвер економічного зростання. Тобто, перетворити його з чорної діри бюджетної в драйвер економічного зростання.
- Сьогодні стала відома додаткова інформація про пана Білоусова, що очолювана ним свого часу структура була отримувачем американських грантів по лінії USAID. Зараз би в РФ це називали це іноагентством. Можливо, це означає, що у цієї особи якась така навіть західна школа?
- Західної школи у нього ніякої немає. Він є антагоністом стосовно ліберальної економічної школи, яка просувалося в США, в тому числі через USAID у пострадянських країнах.
Він є прихильником міксової економіки, яка поєднує ефективність ринкової економіки і державних механізмів стимулювання. Тобто певна така частка і державних стимулів, і певна частка протекціонізму. Але його назвати прихильником державної економіки теж не можна, тому що він виступає і за активне використання ринкових механізмів і енергії бізнесу.
Те, що він отримав гранти від USAID, каже про те, що серед російських економістів, на думку американців, він був одним із найкращих. Тому що американці просто так би гранти від USAID не давали, якщо бb не визнавали його потенціалу.
- Попри те, що ви сказали про "економіку зростання", але все-таки ви сказали і про чорну дірку. І от Пєсков каже про 7% ВВП, які зараз витрачаються на війну і на оборонну промисловість. Якщо порівнювати з епохою Радянського Союзу, то десь у період свого краху, Афганської війни були ті ж самі відсотки, коли виймалося з бюджету до 30, до 40 відсотків. Зараз в Росії до 30 відсотків бюджету виймається на війну. Чи можуть нас ці цифри якось тішити? Чи подешевшає нафта в результаті ударів України по російських НПЗ? Адже виходить, що ці всі нафтові качалки технологічно не можуть зупинятися, і Росія змушена експортувати за все меншу і меншу ціну нафту, а купувати вже готові продукти.
- За моїми підрахунками 6% ВВП зараз витрачає Росія. Пєсков назвав 7%, але в даному випадку це не є критичним показником насправді.
Тому що в Україні, наприклад, було закладено в законодавстві 5% на сектор оборони. Це було ще до повномасштабної війни, і в принципі це не завадило нам відновлюватися і поступово розвиватись. Тобто до повномасштабної війни ніхто не відчував, що 5 відсотків - це щось непосильне для нашого державного бюджету на сектор оборони.
Тому казати, що 7 відсотків для Росії буде якоюсь проблемою, це абсолютно неправильно. Тому що для них це не принципова сума.
В цьому контексті нам треба думати про свої показники, тому що у нас наразі фактично більше 20 відсотків ВВП витрачаємо на сектор оборони. Тобто це в нас проблема з величезними витратами по відношенню до ВВП. І ми покриваємо ці витрати виключно за рахунок зовнішньої міжнародної підтримки. Але бачимо, що ця підтримка не є стабільною. І є певні нюанси, як то кажуть.
Що стосується федерального бюджету РФ у 30% на сектор війни, то в принципі тут треба розуміти структуру їхнього федерального бюджету.
У них є зведений бюджет, який включає суб'єкти федерації, а є федеральний бюджет.
Федеральний бюджетний механізм полягає в тому, що приватна частина витрат на освіту, медицину, певну інфраструктуру, соціальні витрати перенесені на бюджети суб'єктів федерації. Центральний бюджет федеративний витрачається виключно на великі інфраструктурні проєкти на шталт швидкісної залізниці чи автобану. І витрачається, в тому числі, на військово-промисловий комплекс, на армію.
Тобто, якщо по відношенню до зведеного бюджету федерації, цей показник буде значно меншим за 30%. Тому я тут теж не бачу, що у них можуть виникнути якісь суттєві проблеми.
