Учора, в Сеймі Литви відбулися слухання під назвою "Відлуння трагедії: свідчення дітей і цивільних про війну Росії проти України". Метою заходу було привернення уваги до руйнівних наслідків війни, зокрема, до особистого досвіду цивільних осіб і дітей, а також обговорення можливості юридичної та політичної відповідальності за воєнні злочини, вчинені Російською Федерацією в Україні.
За офіційними даними України, за останні два роки Росія депортувала понад 19,5 тисяч українських дітей, а точну кількість наразі встановити неможливо. Однак, повернути вдалося лише 388 дітей.
У березні Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих районів України до Росії.
Про те, з якими психологічними травмами повертаються діти з Росії в Україну і чи вербують дітей до лав російської армії розповіла фахівець із комунікацій, член правління фонду "Голоси дітей" Ольга Тимченко.
З фахівчинею з комунікацій, членкинею правління фонду "Голоси дітей" Ольгою Тимченко говорив Даумантас Буткус:
- За офіційними даними близько 20 тисяч наших українських дітей вкрали російські війська. А за неофіційними даними таких дітей понад 744 тисячі, які були вкрадені і які перебувають зараз на окупованих територіях. Повернули ми тільки 388 дітей, але робота постійно триває із залученням інших країн, які допомагають нам.
Дуже допомагають африканські країни, тому що Росія орієнтується на них, і тому деякі повернення відбуваються через ці країни, через Катар, тобто дуже різними способами. І кожне таке повернення є унікальним.
Ми не можемо діяти за однією і тією самою методологією, тому що росіяни, дізнавшись, якою є схема повернення однієї дитини, одразу ж можуть нашкодити тим людям, які в цьому брали участь. Тобто це питання дуже складне.
Як їх повернути назад? Виходить по-різному, якщо приїжджає мати або батько, то можуть відпустити дитину, але їм потрібно пройти такий шлях, потрапити в Росію, і не факт, що вони повернуться самі звідти. Але найгірше те, що росіяни крадуть тих дітей, у яких є статус, тобто це діти-сироти з дитбудинків, і за цими дітьми нікому приїхати. Або ж їхні батьки перебувають у дуже важкому становищі фінансовому.
У нас тільки 28 тисяч дітей в Україні є такими ось дітьми, у яких батьки у складному фінансовому становищі і діти живуть в інтернаті. І коли вкрали цих дітей, а вивезли дуже багато дитячих будинків із Херсонської області, із Запорізької, то за ними нікому приїхати. Батьки випивають, вони не мають можливості туди і бажання часто туди поїхати і ризикувати заради своєї дитини.
Тому доводиться повертати їх через омбудсмена, через дипломатичні місії.
Хтось їде і сам забирає. Тобто виходить по-різному. Валерію забрав її опікун з цього табору, і її відпустили тільки тому, що вони їхали на окуповану територію. Якби вони сказали, що хочуть повернутися в Україну, їх би ніхто не випустив.
- Чи є у вас такі відомості, що деякі діти стають солдатами і йдуть на фронт на боці Росії?
- Безумовно, Росія це робить. Адже навіть у випадку Лєри приїжджали з "Юної армії" і агітували дітей, мілітаризували їх. Багато дітей, які залишилися на окупованій Донецькій і Луганській території ще у 2014 році, вже виросли і служать у цих окупаційних військах. І, як кажуть наші солдати, то ці ДНРівці і ЛНРівці найжорстокіші по відношенню до українців. І молодих людей вони теж виховують у ненависті до України.
Вони виховують їх з усвідомленням того, що їхнє погане життя, а воно в них погане на окупованих територіях, воно таке було і за українців. І тому вони хочуть українців вбивати. І найбільші звірства роблять саме такі діти. І ми знаємо, що російська імперія завжди користувалася такими методами, якщо подивитися на всі народи, які вона поневолила.
По суті, вона складається з таких народностей. Тому що хто такі росіяни? Це з Київської Русі князі, яких вигнали на болота і в ліс. Вони там організувалися разом із Золотою Ордою. Були у них 300 років в рабстві, і тепер вони хочуть собі забрати історичну пам'ять слов'ян і Київської Русі. Ну, всі ми розуміємо, що навряд чи їм це взагалі хоч якось вдасться.
- З якими проблемами діти з окупації з Росії повертаються? Що вони привозять із собою?
Із цими дітьми одразу працює наш офіс уповноваженого з прав дітей, офіс омбудсмена. З перших же днів вони потрапляють у роботу з психологом. І психолог їх супроводжує до пів року, інколи й більше. Тому що вони приїжджають з абсолютно різними розладами психічними, психологічними, розлади харчової поведінки, коли вони не їдять. Це self-harm, коли вони намагаються самі собі шкодити. Суїцидальні нахили проявляються, тобто всі психічні хвороби або схильності до них, якщо вони були, то вони розквітають просто буйним цвітом.
І таким дітям потрібна дуже тривала реабілітація. Наші психологи, коли з ними працюють, вони підписують контракт про те, що вони не мають права розголошувати хоч якусь інформацію, тому що з цими дітьми також спілкується генпрокуратура наша, СБУ, і вони свідчать про злочини російські.
Тому я можу говорити тільки в таких загальних рисах, що всі найтяжчі злочини, які Росія скоює проти людей, а ми знаємо з українського досвіду, що там багато насильства над дітьми, індоктринації, влаштування в російські сім'ї з подальшим перевербуванням, що все це, на жаль, стосується і дітей.
І є один такий хлопець, Богдан, якому виповнювалося 18 років. Його влаштували в російську сім'ю. Його забрали, депортували і влаштували в російську сім'ю. Він тричі намагався втекти в Україну. І в день свого 18-річчя все-таки вдалося його забрати. І він знав, що якщо його не заберуть, то його відправлять у російську армію і потім відправлять цю армію на Україну. І загалом те, що варто було б знати в Західній Європі, що якщо Україна впаде, то ось ці всі українські чоловіки, які зараз не хочуть воювати, їм доведеться воювати, але вже у ворожій армії. І цю армію відправлять далі.
Текст підготував Олег Головатенко
