Сьогодні вже важко уявити, що в Росії довгий час існувала не одна литовська громада. Один із представників таких громад, голова литовської громади Калінінграда Сігітас Шамборскіс, розповів у програмі Радіо ЛРТ не тільки про свою історію життя в Калінінградській області, а й про становище людей, які мають литовське коріння в Калінінградській області, та про можливості повернення до Литви.
Хоча Сігітас зараз живе в Литві, в Калінінграді він прожив майже 20 років, і навіть після переїзду до Литви він довгий час був там частим гостем.
"Але після кількох арештів, втрати документів і загрози тюремного ув'язнення я був змушений зупинитися", - каже він.
Неминуче 15-річне тюремне ув'язнення стало головною причиною, через яку багаторічний член і голова литовської громади був змушений покинути Росію.
"Я отримав би 15 років за дискредитацію Росії або спотворення історичної правди, як вони вважають. Могли завести кримінальну справу. У Росії іноді не потрібні політичні справи, при затриманні дуже легко знайти того, хто не правий.
Ба більше, нашу громаду насильно зняли з реєстрації за рекомендацією судової колегії, але, звісно, насправді за рекомендацією Федеральної служби безпеки. Після кількох арештів, після того як у мене відібрали документи, я зрозумів, що більше не можу там перебувати. Але навіть коли я поїхав, я продовжував підтримувати зв'язок із громадою", - каже Сігітас.
Громада була і залишається важливою в житті литовця, оскільки він сам зробив значний внесок у її створення. За його словами, литовці в Калінінграді почали об'єднуватися в період відродження, а перші зустрічі відбулися вже 1988 року, коли в Совєтську було створено групу підтримки членів "Саюдіса". Наступного року Сігітас і його однодумці заснували Товариство литовської культури "Відунас".
За словами литовця, товариство приділяло велику увагу викладанню литовської мови та створенню литовських клубів у російських школах. Вони також ініціювали відновлення литовських парафій після розпаду Радянського Союзу, литовських недільних шкіл, національних ансамблів і колективів, а також ініціативи щодо соціальної підтримки.
Однак, за словами Шамборскіса, бути литовцем у Росії ніколи не було легко - росіяни завжди вважали Литву та її жителів частиною колишнього Радянського Союзу.
"Зараз це взагалі складно, тому що практично всі литовські організації вже поза законом. Примусово закрито навіть дитячі ансамблі та асоціацію вчителів литовської мови. І це відбувається практично з другого терміну правління Володимира Путіна, з 2004 року.
А по-справжньому це розгорілося 2022 року, коли з литовського боку було зроблено спробу ускладнити транзит з Калінінграда. Тоді піднялася така хвиля ненависті до литовців, що вже все було зруйновано і заборонено", - розповідає чоловік.
Сігітас розповідає, що в період активної діяльності литовської громади в Калінінграді до її діяльності було залучено близько 4 000 осіб, а загалом у цьому регіоні Росії мешкало близько 20 000 осіб литовського походження.
За його словами, до Литви повернулися майже всі колишні вигнанці, політв'язні та люди, які мали або встигли скористатися своїм правом на литовське громадянство.
"А деякі просто не встигли отримати громадянство. Тепер у них майже немає шансів повернутися до Литви, або це займе дуже багато часу, тому що потрібно офіційно довести, що ти литовець. Департамент міграції розглядає це питання близько 4 місяців, а потім видає сертифікат про литовське походження. Після цього ви можете подати заяву на отримання посвідки на проживання, якщо вам є до кого повернутися і де працювати. Таким чином, повернення через походження можливе, але це займе майже рік.
Залишається ще один варіант - відновлення литовського громадянства. Але я вже два роки ні від кого в Росії не чув про відновлення громадянства. Наприклад, Вадим Ачас, молодий литовський лікар із Калініграду, подав заяву на отримання громадянства, а йому сказали, що отримання литовського громадянства відкладається через його громадянство іншої країни та агресію проти України з боку ворожих держав і за підтримки ворожих держав", - пояснює С. Шамборскіс.
Однак, за його словами, не завжди правильно так одразу відхиляти прохання - на його думку, литовці з Калініграда не винні в тому, що народилися в Росії. "Тому не в інтересах нашої країни, щоб молоді люди литовського походження були втягнуті в цю братовбивчу війну, вбивали й помирали", - каже він.
Сігітас ствердно відповів на запитання, що були ситуації, коли литовців або людей з литовським корінням закликали воювати на боці Росії.
"Там небезпечно перебувати, тому що, як я вже сказав, Кремль не шкодує неросіян. Не шкодує він і самих росіян, але давайте подивимося, звідки більшість цих солдатів - не з Москви, не з Санкт-Петербурга, (...) а з найрізноманітніших сільських районів, де біднота, де живуть натуральним господарством, де високий рівень безробіття, де багато чоловіків неросійського походження".
Так, саме прикордонні райони насамперед під ударом, і там багато литовців. Наприклад, тільки з Ейткунай було призвано 50 осіб, і близько 17 із них мають литовське коріння. Ось приклад одного міста під Кібартай", - розповідає литовець.
Сігітас визнає, що не всі литовці або люди з литовським корінням рвуться до Литви - за його словами, є багато людей, які перебувають під впливом пропаганди та вважають абсолютно нормальним, що Росія нападає на сусідню країну і вбиває людей.
"Але є і дуже тверезомислячі люди, особливо молодь, які не хочуть пов'язувати свою долю з Росією, не хочуть виховувати своїх дітей у такій країні. (...) Уявіть собі, як із самого раннього віку прищеплюється такий, я б сказав, русофобський фашизм", - каже він.
