"Дякуємо Литві за можливість навчатися українською мовою!" - під таким гаслом у суботу в Міжнародній Українській школі у Вільнюсі відбулася акція вдячності.Школярі, їхні батьки та вчителі зібралися разом, щоб засвідчити свою повагу і вдячність Литовській державі, яка не лише прихистила українців під час війни, а й надала українським дітям можливість продовжити навчання рідною українською мовою.
Як наголосила під час акції директорка Міжнародної Українській школи (МУШ) Литви Олена Внуковська: “Ми не є національною меншиною, ми є громадяни України, яким Литва надала статус тимчасового захисту. При цьому, зберігаючи свою національну ідентичність, українські школярі в Литві ростуть справжніми європейцями, успішно інтегруючись у литовське суспільство. МУШ - це білінгвальна школа, наші учні з першого класу поглиблено вивчають литовську мову”.
У символічному заході подяки також взяли участь представники громади українців Вільнюса та Українського дому у Вільнюсі.
Говорячи про важливість цієї акції, голова української громади Вільнюса Наталія Шертвітєнє, зокрема, підкреслила: “Це нагода продемонструвати громадськості Вільнюса, що українська школа в Литві є, розвивається і має перспективи; що значна кількість українських сімей, які прибули сюди в Литву, обрали для своїх дітей саме школу з українською мовою навчання”.
Учасники акції вдячності розгорнули на фасаді Міжнародної Українській школи великий державний прапор Литви та виконали державний Гімн Литви.
Фінальним акордом стала пісня “Ой, у лузі червона калина”, яка з початком повномасштабної війни для всього світу є символом нескореності українців.
По завершенню заходу Пресцентр МУШ зібрав думки та враження його учасників.
Петро Пирогов, вчитель литовської мови, скульптор, співзасновник Українського дому у Вільнюсі:
“Я думаю, дуже важливо, що українці можуть показати, що вони не є предметом спекуляцій для для інших. Як ми знаємо, сьогодні у Вільнюсі проходить захід, один з основних меседжів якого полягає в тому, що українцям потрібні російські школи. Але це не так, і ми це продемонстрували”.
Дар’я Бондарева, голова Пресцентру МУШ Литви, 11 В клас:
“Для Міжнародної Українській школи ця акція - черговий спосіб заявити про себе та підтвердити значимість не тільки нашої школи, а й загалом українців у Литві та інших країнах Європи”.
Маргарита Ступка, вчителька початкових класів:
“Ми дякуємо Литві за те, що ми маємо змогу тут працювати і навчатися.
На той момент коли ми їхали з батьківщини, я взагалі не знала, куди я їду. І звичайно, це дуже великий подарунок долі, що я маю змогу працювати з українськими дітьми своєю рідною мовою в рідній школі, можна так сказати, і для мене це дуже важливо і є головним”.
Дмитро Півторак, 8В клас:
“Я перевівся в Міжнародну Українську школу зі школи Varnų sala. Тут нас підтримують і дають хороші знання. Дякую Литві, що ми можемо вчитися та бути українцями”.
Оксана Лаврентюк, вчителька початкових класів:
“Усе, що стосується української школи, української мови, - це мені дуже близько! Я завжди спілкувалася українською мовою. Я дуже люблю навчати української мови, мені це питання дуже болить. І я тішуся, що маю можливість бути дотичною до такої акції”.
Ніколя Місталь, вчитель французької мови:
“Я вважаю, що дуже важливо просувати такі проєкти, бо, як ми вже говорили, ми не є школою меншини. Ви, українці, маєте відчувати себе тут, як вдома, навіть якщо це дуже важко, тому що ви далеко від свого дому і своєї культури. Литва вітає українців і допомагає їм. І історично литовці мають ті самі проблеми, що й українці, тому вони дуже добре розуміють, що відбувається в політичному та геополітичному плані. Це чудова можливість мати таку школу, і мати її у Вільнюсі, мати можливість прийняти стільки учнів, які можуть продовжити навчання".
Юлія Баленок, вчителька англійської мови:
“Сьогоднішній захід означає, що українці у Литві не є національною меншиною, що ми маємо завжди триматися разом і в такий непростий час висловлювати підтримку державі Литві, яка надала і продовжує надавати всіляку допомогу тимчасовим переселенцям з України. Це є надзвичайно важливо, і завдання всіх причетних до Міжнародної Української школи, до української спільноти Вільнюса - завжди пам'ятати, що Литва є однією з тих країн, що найбільше підтримала нас, і завжди дякувати їй за цю підтримку і турботу.”
