Міністерство освіти, науки і спорту пропонує продовжити на рік термін, протягом якого українцям, які втекли від війни до Литви і влаштувалися тут на роботу, треба буде вивчити литовську мову. Відомство пропонує змінити відповідну постанову уряду і встановити, що "для іноземців, яким надано тимчасовий захист у Литовській Республіці, категорія володіння державною мовою не застосовується під час прийняття на роботу протягом трьох років з моменту надання тимчасового захисту в Литві". У постанові, яка діє нині, передбачається дворічний термін.
Російська служба Радіо LRT обговорила пропозицію міністерства з представником департаменту національних меншин, старшим спеціалістом Сергієм Добряковим та українською активісткою Світланою Залужною.
За словами Сергія Добрякова, департамент у справах національних меншин повністю підтримує пропозицію міністерства:
- По-перше, треба розуміти, що ситуація цих людей - особлива, - каже представник департаменту. - Вони були змушені тікати від війни, покинути свої домівки. Це був великий стрес, і цим людям потрібен триваліший термін для адаптації в Литві.
З іншого боку, треба взяти до уваги, що українці справді дуже стараються інтегруватися у литовське суспільство, виявляють величезну зацікавленість до культури Литви і прагнуть вивчати литовську мову. Але, на жаль, поки що задовольнити потребу всіх охочих вивчати литовську мову ми не можемо. Місця на курси з вивчення мови, зокрема й фінансовані департаментом, заповнюються миттєво, і далеко не всі охочі потрапляють на них.
Дослідження громадської думки показали, що литовське суспільство всіляко підтримує Україну та українців, які прибувають. Тому пропозиція відкласти вимоги знання литовської мови буде раціональною і правильною.
- Чи є у вас інформація, скільки українців наразі відвідують курси литовської мови, що частково фінансуються департаментом?
- На даний момент курси в Будинку національних громад відвідують 620 осіб. Переважна більшість із них - це українці. Існують тридцять груп за різним ступенем знання литовської мови, - зазначив Сергій Добряков.
Із запитанням про те, як ставляться українські біженці до пропозиції міністерства освіти ще на рік відтермінувати вимоги щодо знання литовської, ми звернулися до громадської діячки, української активістки Світлани Залужної:
- Я до цього ставлюся, звісно, скоріше позитивно, ніж негативно. З одного боку, цей закон, можливо, мене особисто не так сильно торкнеться, тому що моя робота пов'язана з українцями, з підтримкою українців і з міжнародною спільнотою. Моя мова спілкування на роботі - це англійська та українська. Але для людей, які працюють у різних сферах, незнання мови може стати перешкодою для працевлаштування і, звичайно, це велика перепона. Цю перепону доведеться долати українцям, які й так перебувають у досить стресовій ситуації.
- А як ви вивчаєте литовську мову?
- У Литві я вже два роки. Я відчуваю, що, звісно, мені дуже не вистачає мови і для життя, і для комфорту. Мені б дуже хотілося вільно розмовляти і розуміти в будь-якій побутовій ситуації, проте я не можу відвідувати курси литовської мови, які пропонуються. Скажімо, вивчати мову по три години або по півтори години в робочий час. У мене троє дітей, у мене велика соціальна, громадська робота. Я багато їжджу у відрядження, тобто просто фізично не можу виділити час на те, щоб займатися литовською мовою.
Проте я працюю серед литовців і, відповідно, вже добре розумію, що мені говорять. Крім того, намагаюся користуватися різними додатками, де є литовська мова. За допомогою цих додатків можна проходити невеликі уроки. Принаймні, коли я заходжу в магазин, можу сама щось замовити або сказати, або запитати. Спеціально прошу своїх колег не перекладати мені, щоб спробувати самій зрозуміти, що мені говорять. Словом, у мене є внутрішня мотивація.
Але, знову-таки, напевно, якби я була впевнена, що я в цій країні залишуся жити назавжди, я б почала вивчати мову дуже серйозно, інтенсивно, можливо, індивідуально з репетитором. Однак намір нашої сім'ї - повернутися в Україну. І коли в тебе є, скажімо, вільні дві години часу, а ти тиждень не бачила нормально дітей, то тобі просто хочеться цей час інвестувати у стосунки з дітьми, у розв'язання якихось інших питань, зокрема й пов'язаних зі здоров'ям.
Це особисто моя ситуація. Усе залежить від того, чи планують люди повертатися в Україну, чи залишитися тут.
- А як ваші знайомі чи друзі, які перебувають у Литві, оцінюють вимоги мінімального знання литовської мови?
- Мені здається, що будь-який нормальний розсудливий українець на запитання про те, чи потрібна мінімальна базова мова в країні, де ти живеш, відповість "так". І я відповім "так".
Інше питання, чи створені умови для того, щоб вивчати мову? Для вивчення будь-якої іноземної мови в тебе має бути час на це. У твоєму робочому контракті має бути зафіксовано, що в тебе в робочий час буде час для вивчення мови. Коли люди працюють цілий день, у них просто немає такої можливості. Вивчати мову можуть лише ті люди, які мають якийсь вільний графік, або ті, хто взагалі не працюють.
Думаю, що кожен українець готовий був би піти на обов'язкові курси з мови, але за умови, що курси безплатні, і щоб це навчання відбувалося під час робочого дня.
Напевно, держава повинна системно підійти до вирішення цього завдання, тому що курсів багато, але, по-перше, туди важко потрапити, а по-друге, режим, який пропонується, просто нереальний для працюючої людини.
