LRT пропонує мозаїку культурних подій для жителів і гостей столиці Литви на найближчі дні.
Ансамбль старовинної музики "Lux Maris" - Рената Дубінскайте (меццо-сопрано) і Карл Нілін (архілютня і теорба, Швеція) запрошують на два безкоштовні концерти з циклу "Старовинна палацова музика в резиденціях литовської знаті".
У п'ятницю, 15 грудня, у Палаці Ходкевичів, у Вільнюській картинній галереї у виконанні музикантів прозвучить музика французького бароко.
У суботу, 16 грудня, у Вільнюській публічній бібліотеці ім. А. Міцкевича будуть виконані англійські пісні епохи бароко.
Початок концертів о 18.00.
16 грудня в Національній філармонії Литовський камерний оркестр та італійський диригент, музикознавець, проф. Крістіан Фраттіма представлять музичну програму "Галантна Європа". Уперше в Литві прозвучить концерт для скрипки з оркестром французького композитора Жозефа Болонь де Сен-Жоржа - скрипаля-віртуоза, королівського мушкетера, уродженця Гваделупи.
Початок о 19.00.
15 і 16 грудня в Національному театрі опери та балету Литви буде показана балетна вистава Маріуса Петіпа "Мільйони Арлекіна" в постановці видатного хореографа сучасності Олексія Ратманського. Легендарний М. Петіпа створив цю виставу 1900 року для Ермітажного театру (Санкт-Петербург).
Сценічний твір являє собою фантазію на теми масок італійського народного театру "commedia dell arte", де Арлекін незмінно постає персонажем веселим, наївно-бравим, деколи хитрим і спритним, деколи не надто щасливим і спритним, але обов'язково добрим і м'яким, а тому завжди викликає явні симпатії глядачів.
Через століття цей балет відродився завдяки Олексію Ратманському. Він створив хореографію на основі вивчення оригінальних записів артиста балету Петербурзької імператорської трупи Володимира Степанова. Після Жовтневої революції балетні записи імператорського Маріїнського театру опинилися на Заході, а 1969 року цю колекцію придбав американський Гарвардський університет. Художник постановки Роберт Пердзіола при створенні декорацій і костюмів також надихався ескізами Ореста Аллегрі та Івана Всеволожського, створеними 1900 року.
"Мільйони Арлекіна" - це балет, сповнений радості та романтики, гумору та кумедних ситуацій, справжній захват для знавців і любителів класичного балету, а також чудове відкриття для глядачів, які хочуть відкрити для себе диво балетного мистецтва.
17 грудня, у неділю, відбудеться показ оперети "Сарсуела" у постановці Юрате Суодіте, сценограф - Гінтаре Йонайтіте, художник з костюмів - Угне Тамулюнайте, диригент - Мартінас Сташкус. Сарсуела - іспанський музично-драматичний жанр, що поєднує вокальні виступи, розмовні діалоги і танці. Свою назву отримав за іменем королівської резиденції Сарсуела, розташованої неподалік від Мадрида, в якій у XVII столітті відбулася перша вистава такого типу.
Виконували сарсуелу зазвичай на святах - весіллях, народженнях, коронаціях тощо, тому спочатку ці вистави називалися "Святами Сарсуели" ("Fiestas de Zarzuela").
Оперета "Сарсуела" побудована з безлічі іспанських арій і пісень, що розкривають як характери героїв, так і сюжетні повороти. Дія розгортається в сімейній таверні в маленькому андалузькому містечку. Тут панують музика, пристрасть, вино і танці.
У рамках традиційного Різдвяного фестивалю "Вифлеємська зірка", який проводить фестиваль св. Христофора, 19 грудня, у вівторок, у столичному костелі св. Кизимира (Вільнюс, вул. Діджейї, 34) відбудеться концерт хору університету Оттербейн (США). Колектив відомий своєю музичною універсальністю. Він виступав у найвідоміших храмах: у Соборі Паризької Богоматері, соборі св. Патрика в Дубліні, церкві св. Миколи в Празі тощо. Тепер у цьому значному списку з'явиться і Вільнюський костел св. Казимира.
Початок концерту о 18.30. Вхід вільний.
16 - 20 грудня у Старому Вільнюському театрі відбудеться прем'єра - всіма улюблену казку "Попелюшка" в якості режисера, авторки інсценізації, сценографа та художниці з костюмів представляє актриса Євгенія Русакова.
Литовці називають її Pelenė, англійці - Cinderella, французи - Cendrillon, німці - Aschenputtel, українці - Попелюшка, білоруси - Папялушка, поляки - Kopciuszek, латиші - Pelnrušķīte, а росіяни - Попелюшка. Кожна мама може розповісти свій варіант казки про дівчинку, адже у світовому фольклорі існують тисячі варіантів історії про Попелюшку. У новорічній виставі кожен зможе знайти свою улюблену версію казки.
Вистава йде російською мовою з литовськими титрами.
16 грудня, у суботу, у Литовському національному драматичному театрі глядачі зможуть побачити п'єсу іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барки "Життя є сон", яка вважається шедевром театру бароко. У центрі цього твору - конфлікт між долею і обов'язком, людиною і природою, владою і особистістю.
Уперше цю виставу на сцені Національного драмтеатру поставив режисер Гінатарс Варнас у 2000 р. Через понад два десятиліття цією драмою зацікавилося молоде покоління театральних творців. Режисер нинішньої постановки - Гедімінас Рімейка, сценограф - Олесь Макухін (Україна), художник із костюмів - Сандра Страукайте, композитор - Агней Матулявічюте та ін. Ролі виконують - Лаурінас Юргяліс, Айсте Заботкайте, Альгірдас Дайнавічюс та ін.
Початок о 19.00.
17 і 18 грудня Вільнюський міський театр Оскараса Коршуноваса представляє прем'єру - виставу "Мама". "Мама" - частина трилогії ("Мама. Батько. Син") сучасного французького драматурга Флоріана Зеллера, що йде в театрах по всьому світу. У 2020 році Зеллер сам режисирував кінофільм "Батько" з Ентоні Гопкінсом у головній ролі, за яку відомий актор отримав "Оскара".
Усі три частини сімейної, за глибиною порушеної проблеми майже античної, трагедії присвячені самотності.
Режисер постановки - Кирило Глушаєв, сценографія - Маріюс Яцовскіс, художник з костюмів - Марія Заленсайте, композитор - Гінтарас Содейка. У виставі грають Раса Самуоліте, Дайнюс Гавеноніс, Ауреліюс Поцюс, Аугусте Она Шимулінайте.
Наступного року цикл "Кінокласика" кіноцентру Skalvija відзначить своє десятиліття. За ці роки глядачам були представлені найкращі фільми, що увійшли в історію кіно. З січня по листопад Skalvija представила кіноманам сім фільмів цього циклу. З 17 грудня буде показано восьмий фільм - "Баррі Ліндон" (1975) генія кіно, американо-британського режисера Стенлі Кубрика. Ця стрічка визнана однією з вершин історичного ("костюмного") кінематографа. "Баррі Ліндон" - вільна екранізація шахрайського роману класика англійської літератури Вільяма Мейкпіса Теккерея "Записки Баррі Ліндона, есквайра, писані ним самим" (1844).
У Міністерстві культури у Вільнюсі відкрито фотовиставку "Єврейський Вільнюс Яна Булгака. Світ, якого більше немає". Експозиція присвячена 700-річчю Вільнюса, а також є символічним вираженням солідарності з Ізраїлем, що воює з терористичною організацією ХАМАС, і виступає проти антисемітських випадів, які посилилися через цю війну в багатьох країнах світу. На виставці представлено п'ятнадцять робіт Я. Булгака, які були зроблені з 1912 по 1944 рр. Усі охочі можуть ознайомитися зі світлинами одного з найталановитіших фотографів, піонера білоруської та польської художньої фотографії Яна Булгака в робочі дні з 8.00 до 17.00.
