24 жовтня на своїй сторінці у Фейсбук народний депутат України Олексій Гончаренко розмістив допис такого змісту: «Останнім часом в Тік-Тоці чую від людей дуже багато дивних заяв. Наприклад, «євреїв будуть переселяти в Україну», «в Умані платять 20 тисяч гривень євреям, а українським військовим ні». Я б на це не реагував, якщо б цієї ахінєї не було так багато. Очевидно, що це фейки, але ще й дуже схоже на російське ІПСО. Бо я знаю тільки одну дурну країну під боком, яка фіксується на євреях. Скільки разів вони вказували на те, що Зеленський єврей? Скільки путін про це згадував? Неможливо навіть порахувати. Скільки вони робили антисемітських заяв? Тому я зовсім не сумніваюсь, що такий треш вкидують саме росіяни. Будь ласка, ставтесь дуже критично до інформації».
Справді, останнім часом в мережі «Інтернет» подібних повідомлень та відео з’являється немало. Можна було б на них і не реагувати, але…
Ось український блогер Володимир Пальчак-Шеремета, який нині перебуває за кордоном, пише, що війна в Україні створена штучно, аби очистити території під «Новий Єрусалим». Мовляв, замовники-євреї посварили українців та росіян, аби відібрати територію, а саме Запорізьку, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську та Одеську області.
Інший блогер під ніком Kiborgs у своєму відео взагалі стверджує, що в Україну вже в’їхали більше 100 тисяч біженців з Ізраїлю. Кожному з них держава обіцяє виділяти на утримання по 20 тисяч гривень щомісяця. Разом з тим, каже блогер, вона урізає виплати військовим та не платить компенсації за загиблих і поранених.
Треба віддати належне користувачам Інтернету, які у коментарях до цього відео резонно поцікавилися: «Де посилання на офіційну інформацію, чи ви все самі вигадали?» Або ж: «Дивно, але я їх чомусь не бачу в Умані, де ви взяли цю інформацію?»
До цих запитань варто додати найголовніше: чому саме зараз така інформація з’являється в інформаційному просторі і навіщо?
Євреїв фейками не здивуєш
На прохання прокоментувати подібні повідомлення голова Чернігівської міської єврейської громади Олександр Чеван одразу зауважив, що йдеться про поширення брехні.
«Чим-чим, а фейками, тобто, якоюсь неправдивою інформацією, євреїв не здивуєш. Тому що це ще від середніх віків – криваві наклепи, отруєння колодязів, розповсюдження холери, чуми. Ну і 20-е сторіччя – фашистська пропаганда, справа лікарів сталінська і так далі. Тому такі дрібниці як в Умані щось там таке планується – це, знаєте, здивувати вже важко.
Марно намагатися знайти логіку в таких абсурдних повідомленнях, адже будь яка людина при здоровому глузді зрозуміє, що чомусь раптом ізраїльтяни, десяток мільйонів, кинуть свою землю, і поїдуть в якесь далеке українське містечко, і чому саме в Умань – це абсурд.
Ми це не коментуємо, тому що не на логіку орієнтовані ці повідомлення, а на ефект абсурдності. Як Гебельс казав – чим абсурдніша брехня, тим скоріше люди їй повірять, – саме на це воно і спрямоване. Тому це аналізувати навіть не має сенсу. Але ось інше важливе, як юристи кажуть: кому це вигідно?
В ситуації, коли в Україні іде війна, то додаткові оці вкиди про те, що сюди зараз поїдуть євреї, зрозуміло, що це розхитування човна і створення непотрібної напруги між народами – українським, єврейським, або між Україною та Ізраїлем як країнами. А по-друге, зрозуміло, що сьогоднішня хвиля антисемітизму підбурюється і розпалюється тими, хто, власне, є інспіраторами, невидимими керівниками тієї жахливої різанини, яку вчинив ХАМАС 7 жовтня. І ми всі знаємо чия рука за цим, ми знаємо хто рік тому приймав радісно в Москві делегацію Палестини, Хамасу зокрема. Мабуть, єдине місто, столиця світова, де квіти після різанини несли не до посольства Ізраїлю, як у всьому світі, а до палестинського посольства. Тобто, зрозуміло кому це вигідно і зрозуміло на кого так чи інакше працюють ті, хто ці чутки, ці фейки, ці абсолютно абсурдні заяви розповсюджує в Україні».
Для нових фейків Росія використовує старі ідеї
Богословська та філософська ідея сприймати Київ як «Новий Єрусалим» виникла ще у 1620 році. Вона передбачала перетворення Києва на міжнародний релігійний осередок і перенесення духовного центру християнського світу з Єрусалима до української столиці. Про це йдеться у статті «Навіщо Росії «другий Єрусалим» в Україні?» на сторінці Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України. Чому ж цю ідею російська пропаганда актуалізувала саме зараз – після терористичної атаки ХАМАСу?
Цитата:
«Основною мішенню російської пропаганди стали як колективний Захід, так і Україна. На аудиторію США, Ізраїлю та країн НАТО кремлем розрахована серія ІПСО з дискредитації України за такими наративами: «постачання Україною зброї палестинським терористам», «розкрадання в Україні західної допомоги», «українські найманці допомагають ворогам Ізраїлю». На тлі виснаження армійських арсеналів НАТО попередніми поставками Україні, інформаційна акція переслідує мету провокування протиріч у політикумі країн Альянсу та їх переорієнтування на першочергову допомогу Ізраїлю. Вкид про начебто досягнення домовленості з лідерами зацікавлених країн щодо переселення ізраїльтян до України має на меті внесення розколу в західно-українську коаліцію через формування в української влади недовіри до західних партнерів і провокування протестів радикально налаштованих націоналістичних кіл. Українську аудиторію російський вкид залякує тим, що захищати мешканців «Нового Ізраїлю» від рф будуть виключно українці східних і північно-центральних областей, а мешканцям західних областей України відводиться роль заробітчан за кордоном. Тобто, місія українців полягатиме в захисті євреїв і нової держави «Небесний Єрусалим» від агресії, а основна маса населення України не матиме ні паспортів, ні громадянства цієї нової держави.
Тож фейк розрахований на суспільний протест і активізацію опозиційних сил в країні під загальним гаслом «українська влада вирішує палестинську кризу за рахунок українських територій і знищення населення на війні».
За змістом такий наратив не має під собою жодних підстав і жодних доказів. Втім, кремлівських пропагандистів це не зупиняє. Їх мета – з одного боку розколоти антипутінську коаліцію щодо підтримки України, а з іншого – налаштувати проти України мусульманський світ. Це ж просто. Ізраїль, мовляв, утискає палестинців. Україна висловила свою підтримку Ізраїлю. Значить вона підіграє своїм «західним господарям». А провокування антисемітських настроїв в Україні, на думку російських пропагандистів, мало б створити уявлення про існування «українських нацистів» і, певною мірою, виправдати вторгнення Росії в Україну. Тобто, поширювані пропагандистські фейки не такі вже й безневинні.
Ізраїльско-палестинський конфлікт: історична ретроспектива
Чому Ізраїль воює з Палестиною і чи причетна до нинішнього конфлікту Росія розповів голова Чернігівської міської єврейської громади Олександр Чеван.
«Коли ми говоримо про арабо-ізраїльський конфлікт, а точніше сказати про палестино-ізраїльський конфлікт, в сучасному його розумінні, то це не є конфліктом між двома державами, адже такої держави, як Палестина, в принципі, ніколи в світі не існувало.
Сама назва Палестина – вона біблійного походження і має відношення до народу філістимлян, які мешкали колись на цій землі, на землі Ізраїлю, і вони мешкали переважно на тій території, де сьогодні розташований Сектор Газа, частина сучасної палестинської автономії. Цей народ не мав жодного відношення до арабського світу, звичайно, тому що це було ще за найменше дві тисячі років до появи арабів, взагалі, як таких, і мусульман, тим більше. Це був давній народ, який вже на момент утворення єврейської держави, держави Соломона, Давида, єврейських царів, вже практично не існував, філістимлян вже не було. Але на початку нової ери були римляни у 70-му році нової ери. Вони, знищивши єврейську державу, зруйнувавши Єрусалим у 70-му році нової ери, хотіли знищити, відповідно, всю згадку про єврейську тут присутність. Ось чому вони цю землю, яка була Юдеєю – римляни згадали, що колись тут був, жив тисячу років тому народ філістимляни і вони назвали цю землю Філістин, Палестина, латинізована форма цієї назви. Так з’являється топонім Палестина.
Арабська присутність тут була десь починаючи з 7-го сторіччя нової ери, коли пророк Мухаммед і розповсюджування ісламу по світу, і потім арабський халіфат з Аравійського півострова в різні частини світу, на південь, на схід, на захід, стали розповсюджуватися, відповідно, з арабськими племенами.
В якийсь момент була захоплена ця територія: ми знаємо хрестові походи, коли хрестоносці, європейські королі відвоювали у арабів, сарацинів, відвоювали храм Гроб Господній і так далі. Цю історію ми всі знаємо. Тобто, тут, звичайно, правління халіфату декілька сторіччя було, і, відповідно, тут велика кількість арабського населення так чи інакше залишилася. Потім була Османська імперія, а потім вже, ми знаємо, після першої світової війни ця територія перейшла під патронат управління Великої Британії, яка отримала від Ліги Нації мандат на опікування цією територією. Стала називатися підмандатна Палестина. Це ми читаємо в історії 20-го вже сторіччя.
Відповідно, на цій території вже співіснували і євреї, і араби. І на момент 1947-го року, коли стікав термін керування Великою Британією цією територією, Організація Об’єднаних Націй, приймає історичне рішення у листопаді 1947-го року, про те, що на цій території, після того, як закінчується британський мандат, на цій території буде утворено дві держави – єврейська та арабська. Це було офіційне рішення Організації Об'єднаних Націй.
Єврейське представництво, єврейська спільнота в Ізраїлі погодилася з цим рішенням, але араби з цим рішенням не погодились і відразу заявили, що як тільки буде проголошена єврейська держава, вони почнуть з нею воювати. Тобто, замість того, щоб створити свою державу, її розбудовувати, намагатися навіть посилити її, будь-які проекти могли тут бути і варіанти розвитку. Натомість араби заявили відразу про те, що головне завдання – знищити тут євреїв, знищити тут єврейську присутність на історичній батьківщині єврейського народу. Те, що це історична батьківщина єврейського народу, визнають навіть, мені здається, найзапекліші антисеміти, але не араби. І фактично після проголошення незалежності держави Ізраїль у травні 1948 року, арабський світ відразу розпочав війну.
Ми знаємо, що Радянський Союз (Ізраїль підтримували Сполучені Штати), Радянський Союз підтримував арабські країни. І у шестиденній війні, і у війні Судного дня 50 років тому брали участь радянські винищувачі, радянські зенітки, зенітні системи, радянські консультанти, радянське озброєння, ракети, і так далі. І дотепер. Гради, з яких ХАМАС обстрілює всі ці роки Ізраїльську територію – це російські гради. Ті ж самі, які били по Чернігову півтора роки тому. Саме такими ж снарядами, саме з таких установок оцих. Те, що вчинили палестинці, ХАМАС, який з Сектора Газа вторгся на територію Ізраїлю 7 жовтня і вчинив за одну добу жахливу різанину. Вбиті там – це не солдати. Переважно це мирне населення, це відрізані голови немовлят, це відрізані кінцівки, це знущання, це просто різанина, жахлива різанина. Загинуло на сьогоднішній день (такі дуже ще попередні підрахунки) близько півтори тисячі людей, це фактично протягом одного дня. Тобто, це була звіряча лють, бажання просто знищувати все, що бачиш. Оцих людей з дитинства, з того як вони починають ходити і говорити, виховують саме на ненависті до Ізраїлю. Не на тому, що треба збудувати власну державу, не на тому, що треба вчитися, здобувати знання, освіту, бути корисним в суспільстві, а вбивати, вбивати, вбивати євреїв.
Відповідно, ХАМАС прикривається мирним населенням, як щитом, розташовуючи вже десятки років ракетні установки в лікарнях, школах дитячих садках. І саме для того, щоб, як тільки Ізраїль завдасть удар у відповідь по ракетних установках, звинуватити його на весь світ. Ось, дивіться, Ізраїль б’є по лікарнях. Це, до речі, дуже нагадує звірства росіян у Бучі і не тільки, і взагалі всі ці жахи, в яких ми живемо більше, ніж півтора роки, а вони кажуть: «а вы же Донбас бомбили». Тобто, риторика така ж.
І сьогодні, на жаль, ліві сили у всьому світі намагаються ось цю повістку про бідолашних палестинців і євреїв-окупантів повторювати, як це роками робилося ще з подачі Радянського Союзу. Тобто, ми розуміємо, що риторика одна й та сама. І те, що рік тому в Москві, саме за рік до цього вторгнення хамасівського, Лавров та інші діячі приймали радісно делегацію ХАМАСу і говорили про співпрацю, співдружність і так далі. І вже ні для кого не секрет, що конкретно, зокрема, одним з напрямків цієї співдружності і співпраці була підготовка до цього вторгнення.
Ну, і ось нещодавно, буквально кілька днів тому, делегація ХАМАСу знов прибула до Москви. Відповідно, відзвітувати про досягнення. Ось, мабуть, те, що важливо знати і розуміти про історію сьогодення держави Ізраїль і палестинської автономії, і всіма тими силами, які за цією терористичною організацією стоять».
Антисемітські настрої в Росії
Російська пропаганда часто використовує єврейське питання, аби посварити євреїв та українців. Але ці спроби насправді виглядають комічно, бо «махрових антисемітів» в Україні днем з вогнем не знайдеш. А от сучасній Росії притаманні і російський шовінізм, і ксенофобія.
29 жовтня у Махачкалі відбулася масштабна антисемітська акція. Спочатку натовп пройшов вулицями з прапорами Палестини, закликаючи шукати і виловлювати євреїв. Протестувальники перекривали дороги і розгойдували автівки. Пізніше бунтівники увірвалися в приміщення аеропорту під час посадки літака з Тель-Авіва. Запитували пасажирів хто вони – мусульмани чи євреї, вимагали пред’явити документи.
Крім того, напередодні, 28 жовтня, радикально налаштовані росіяни зібралися біля готелю «Фламінго» у місті Хасавюрт і шукали там біженців з Ізраїлю. Закидали готель камінням. Пізніше виявилося, що ніяких біженців там немає.
У столиці Кабардино-Балкарії Нальчику 29 жовтня протестувальники спалили єврейський культурний центр і вимагали від місцевої влади заборонити в’їзд ізраїльським біженцям.
Офіційна російська влада, замість того, щоб розібратися в причинах заворушень та зробити висновки, вкотре почала шукати у подіях, що сталися, український слід.
З цього приводу речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко написав у Фейсбуці:
«Події в Махачкалі віддзеркалюють глибоко вкорінений антисемітизм російських еліт та суспільства. Погрози розправитися із євреями – наслідок роботи російської державної пропаганди, яка десятиліттями культивувала серед росіян почуття ненависті до інших народів. Пригадаємо, що не так давно президент Путін та міністр закордонних справ Лавров виступали із образливими антисемітськими заявами. Звинувачення МЗС РФ на адресу України в причетності до подій в Дагестані – намагання перекласти відповідальність з хворої голови на здорову. Ми глибоко переконані, що міжнародна спільнота має рішуче реагувати на прояви расової ненависті в Росії та будь-де в світі».
Насправді від реакції світової спільноти залежить багато і щонайперше: чи запрацює російський державний антисемітизм на повні оберти.
Статті з циклу "Факти ЛРТ. Україна" публікуються в рамках міжнародної програми MediaFit, Європейським Союзом, для підвищення інформаційної стійкості регіонів України. Вміст матеріалу є виключною відповідальністю ЛРТ та авторів і не обов'язково відображає думку Європейського Союзу.
