На 83-му році земного життя раптово пішов у кращі світи активний член Української громади Вільнюса і Литви, ведучий першої україномовної передачі Литовського радіо, співвидавець українського часопису "Пролісок" Юрій Паньків.
Колектив суспільного мовника LRT, його Українська редакція і Українська громада Вільнюса висловлюють свої щирі співчуття родині пана Юрія у зв'язку з тяжкою втратою.
Юрій Паньків наполегливо просував справу українського радіомовлення у Литві з квітня далекого 1989-го року. За його участі в ефір вийшло 756 передач. А останній раз перед мікрофоном Радіо LRT Klasika тижневої передачі "Українська хвиля" був у її новорічному випуску 31-го грудня 2022-го року.
Згадати і прокоментувати тяжку для Української громади втрату ми попросили пані Валентину Кукянєне, яка починала справу українського радіомовлення у Литві спільно з Юрієм Паньківим, і називає його не інакше як Соратником:
"Таких людей як Юрій Паньків правильно називати не колегою, а Соратником! Колега – це просто колега. А соратник – той, кому болить, хто за справу турбується.
Ну, знаєте, з Юрою було дуже легко працювати. Ми якось розуміли один одного з півслова. Ми ж тоді працювали кожний на своїх роботах, а радіо було для нас додатковим покликанням у Литві. Це не було настільки просто, як зараз, коли ти маєш доступ через Інтернет, до інформації. Тоді це було значно складніше.
Але намагалися з Юрієм Паньківим робити усе, що могли. Тоді це була така робота символічна. Це був час, коли Литва виборювала свою Незалежність. Та наявність нашої передачі в Литві українською мовою була таким доказом, що Литва ставиться прихильно, з повагою до українців, до інших меншин.
Наша передача виходила спочатку раз на два тижні. Хоча, зусиль нам доводилося немало на те класти. Але це було цікаво. Я поїхала з України, коли мені було всього 23 роки, закінчила інститут і сюди приїхала, заміж вийшла. І Юрій, мабуть, призначення отримав.
Юра ніколи не скидав свою роботу на іншого. Ми просто завжди домовлялися, хто напише текст, хто буде музику підбирати. Це все дуже відбувалося так по-дружньому. І дуже гарно згадую, потім наші повернення після запису передачі, коли вже переключалися на місцеві події, на якісь реалії наші, цікаво розмовляли.
Це була гарна дуже людина. Юра робив не тільки цю передачу, це дуже велика робота, але він постійно випускав протягом кількох років газету громади, яка називалася “Пролісок”. Це була також велика робота, там вже треба було зібрати тексти, треба було з людьми контактувати, треба було якісь матеріали знаходити, треба було це віддрукувати, потім треба це було тиражувати. Крім того, Юрій дуже був активним в громаді. Дуже багато доповідей так просто і цікаво він робив для своїх людей, для українців. Про різні історичні річниці, про дати важливі, про історичні постаті, які були забуті або приховані. Він це робив, розповідав у громаді. Бо, знаєте, наші люди не дуже так міцно знають нашу історію.
Остання наша тепла зустріч була на заході у Палаці Великих князів Литовських. Мені дуже сумно...".
А ще Юрія Паньківа під час нашого останнього запису на LRT і останнього для нього випуску передачі Українська Хвиля дуже непокоїла відсутність просвітницьких передач, він розмірковував про важливість спілкування молоді зі старшим поколінням. Дуже відчувалося, що саме ці питання йому найбільше боліли і хвилювали.
А пані Валентина дбайливо зберігає на аркушах паперу усі рукописні тексти спільних з Юрієм Паньківим передач. І вже, сумуючи за тими часами, бажає нам, щоб робота над українським контентом у Литві не була просто символічною. Щоб радіопередачі отримували відгук серед української аудиторії і були дієвим способом гуртування української громади. Щоб ми могли перемагати байдужість, здобували свою українську ідентичність і перемогу над темрявою.
Прощання з Юрієм Паньківим відбудеться 8-го березня з 16:00 до 19:00 у капличці церкви Пресвятої Тройці за адресою: Aušros Vartų gatvė 7B, Вільнюс.
