3 14 по 18 січня Вільнюс має унікальну можливість приймати у себе Маланку, організовану у співпраці Українського центру у Вільнюсі та Української суботньої школи.
Українська група студентів мистецьких спеціальностей університету Карпенка-Карого грає вертеп за сценарієм письменниці Поліни Малець. Колектив співає “на добрий та щасливий Новий рік” за прадавніми українськими традиціями.
Зазвичай гурт з Маланкою стукає у двері садиби, потім його впускають до теплої зали, колядники співають і вітають господарів будинку. Після цього господарі пригощають їх, і вони йдуть до наступної хати.
Оскільки український центр у Вільнюсі - це дім для українців в Литві, то Маланка завітала і до нашого дому, де кожен українець чи українка може бути господарем та прийняти колядників.
Вважається, що вітати колядників в цей день - запорука успіху і процвітання. Тому гурт з Маланкою та козою за співи та розваги частують пирогами чи ковбасками зі святкової "щедрої" вечері. Сучасних колядників просять робити пожертви на користь Збройних Сил України. Це буде найкращою подякою і гарантією того, що різдвяні мрії обов'язково здійсняться.
У традиційній українській культурі магічні дійства відбувалися від Щедрого вечора на Василів день, який припадає на 13 січня. Група молоді йшла українськими селами з бурлескною виставою «вертеп». Співаки гурту в костюмах тварин та фольклорних персонажів символічно розповіли історію народження нового світу та перемоги добра над злом.
Цьогоріч український вертеп став ще більш символічним. Цар Ірод (Валодя) виявився двійником Путіна - дуже негативним персонажем, який уособлює все зло світу. Він прагнув за підтримки усіх сил зла остаточно знищити “козу” - символ достатку, щоб у людей не залишилося надії на Різдво та благополуччя.
В театралізованому дійстві були присутні і такі символічні персонажі як “диявол Вагнер” — помічник Ірода, і “чмобік Валєра”, і звіздар-волонтер з жовтою стрічкою на рукаві, у яких глядач мав нагоду чітко вгадати антигероїв і героїв сьогодення.
За словами організаторки дійства і оповідачки Ганни Довбах, багато українських і литовських національних традицій збігаються і є дуже схожими. У литовських обрядових дійствах домашні тварини так само є символом достатку і благополуччя, тільки подібні до українських “вертепи” відбуваються ближче до весни і літа. Так, мешканці литовського села водять тварин на високу гору чи пагорб та проводять ритуали і обряди, щоб просити благополуччя та врожайності для своїх сільськогосподарських угідь. Деякі литовські народні танці та пісні також мають зв'язок з коровою, наприклад, "Танець трави”, в якому домашня тварина також відіграє головну роль.
