Після відмови працювати за кремлівськими «методичками» продюсер телевізійних передач Валерія у Литві стала волонтеркою. Кожен тиждень вона сідає до автівки та, ризикуючи своїм життям, везе гуманітарну допомогу до батьківщини. Кожен раз, коли вона їздить через Україну, вона бачить знищені рідні місця, але каже, що неможливо звикнути до цього болю.

Домівка литовки Марії, засновниці благодійного фонду, вже декілька місяців є не тільки складом, але і центром, що координує дії. Кожен тиждень звідси відправляються колони автівок, які завантажені найнеобхіднішими речами для українців. За весь цей час Марія ні разу не сумнівалася - Україна переможе, і вона вже точно знає, як буде святкувати.\

Литовці-волонтери шукають друзів для українців. Вони знайомлять литовські та українські сім’ї, які мають схожі хобі, а також дітей приблизно одного віку. Хоча при першій зустрічі ще бракує мужності, але згодом діти стають нерозлучними друзями, а дорослі завжди мають того, з ким можна порадитися у будь-якому питанні.

Ukrainietė Valerija Golubcova gyvena Lietuvoje ir nuo plataus masto karo pradžios nuolat savanoriškai pristato paramą Ukrainai. Kremliaus metodais dirbti atsisakiusi TV laidų kūrėja Lietuvoje tapo savanore. Kiekvieną savaitę ji sėda į automobilį ir rizikuodama gyvybe veža humanitarinę pagalbą į tėvynę. Kaskart važiuodama per Ukrainą ji mato sunaikintas gimtąsias vietas, tačiau sako – prie skausmo priprasti neįmanoma.

Lietuvės labdaros fondo įkūrėjos Marijos namai jau kelis mėnesius ne tik sandėlis, bet ir veiksmų koordinavimo centras. Kiekvieną savaitę iš čia išvyksta vilkstinės automobilių, prikrautų būtiniausių daiktų ukrainiečiams. Per visą šį laiką Marija nė karto neabejojo – Ukraina laimės, o tada ji jau žino, kaip švęs.

Lietuviai savanoriai ieško draugų ukrainiečiams. Suveda panašių pomėgių ir panašaus amžiaus vaikų turinčias lietuvių ir ukrainiečių šeimas. Nors pirmi susitikimai nedrąsūs, netrukus vaikai tampa neišskiriamais draugais, o suaugusieji visada turi su kuo pasitarti bet kokiu klausimu.