Україна та Сполучені Штати Америки готуються до підписання угоди, яка може кардинально змінити підходи до видобутку та управління природними ресурсами країни. Спочатку йшлося про співпрацю у сфері рідкоземельних металів, однак, за інформацією народного депутата України Ярослава Железняка, проєкт угоди, датований 23 березня 2025 року, охоплює всі види корисних копалин – від нафти й газу до металів і мінералів. Документ на 58 сторінок, який Железняк отримав від українських урядовців, викликав у нього шок і занепокоєння через його умови, які він вважає вкрай невигідними для України. У США офіційні особи поки що коментують тему обережно, наголошуючи на економічних вигодах. Наприклад, 25 березня 2025 року представник Міністерства фінансів США в інтерв’ю Bloomberg заявив: «Ми працюємо над партнерством з Україною, яке сприятиме економічній стабільності та відбудові країни після війни». Водночас конкретики щодо умов американська сторона не розкриває, що лише підігріває дискусії в Україні.
Американські офіційні особи останніми днями активніше коментують підготовку угоди. Міністр фінансів США Скотт Бессент 26 березня 2025 року в інтерв’ю Fox News підтвердив готовність документа: «Угода про корисні копалини між Україною та США завершена і передана українській стороні для розгляду». За його словами, підписання може відбутися вже наступного тижня, якщо Київ схвалить текст. Раніше, 22 лютого 2025 року, Бессент зазначав у коментарі для X, що «умови угоди покликані запобігти корупції під час відновлення України», відкидаючи звинувачення у тиску на Київ. На цей момент відомо, що документ перебуває на розгляді в українському уряді, а Міністерство економіки України ще не дало офіційної відповіді. Переговори тривають, і остаточне рішення залежить від позиції Верховної Ради, де, за словами Железняка, нинішня редакція навряд чи буде підтримана без змін.
Ярослав Железняк, депутат Верховної Ради України від партії «Голос», оприлюднив детальний аналіз проєкту угоди у своєму дописі на Facebook та на YouTube-каналі «Залізний нардеп». Він називає документ «жестю» і «очевидним тиском» з боку США, наголошуючи, що в нинішньому вигляді угода невигідна Україні.
«Це не рамковий меморандум, а чітка угода не в нашу сторону»
Ярослав Железняк одразу підкреслює, що проєкт угоди – це не попередній намір, а деталізований документ. «Це вже не рамковий меморандум про наміри (який був до скандальної зустрічі в Овальному кабінеті). Це прям велика і дуже чітка угода. І вона не в нашу сторону», – пише він у Facebook. У подкасті він додає: «Це прям документ на 58 сторінок і 18 розділів. Кожен з цих розділів присвячений конкретним питанням партнерства… Це не якась заява про майбутні наміри, як це мало бути до скандалу в Овальному кабінеті».
Депутат наголошує, що це лише проєкт: «Одразу говорю: це не фінальний (!) документ. І я сподіваюся, українська сторона буде вимагати і доб’ється значних змін до нього». У подкасті він уточнює: «Ми його ще не підписали. Ми з ним не погодилися, переконаний, що ми будемо довго його дискутувати, відверто кажучи, в такому варіанті навряд чи він хоч щось пройде, тим більше ратифікацію парламенту». Проте навіть у нинішній редакції документ шокує: «Текст, який я бачив, це прям ЖАХ. Всі 18-ть розділів…», – зазначає Железняк у дописі, а в подкасті додає: «Це справді жесть, ну, тобто я рідко собі дозволяю такі вирази, але повірте, переглядаючи це відео, все далі і далі ви будете самі шоковані».
За його словами, угода передбачає створення інвестиційного фонду між США та Україною, зареєстрованого у штаті Делавер – «квазіофшорному штаті Сполучених Штатах недалеко від Вашингтона». «Він має бути укладеним у формі угоди… Головною метою партнерства є залучення інвестицій у відбудову після повномасштабного вторгнення, посилення економічних зв’язків між двома країнами і сприяння сталого розвитку України», – пояснює депутат у подкасті. Але за красивими формулюваннями, на його думку, ховається інше: «М’яко кажучи, наші колеги з-за океану трохи маніпулюють усіма цими красивими фразами і текстами».
«Управління в руках США, ресурси – всі і всюди»
Одним із ключових аспектів угоди Железняк називає управління фондом. «Управління – 5 людей, 3 з них від США з повним правом вето», – пише він у Facebook. У подкасті він розкриває деталі: «Є правління фонду – це 5 членів… 3 від США, один із них має бути з Міністерства фінансів, і 2 від України… Рішення ухвалюється більшістю голосів. Від 5 – це 3, ну, тобто без американців ми нічого прийняти не можемо… Прямо в документі пишеться, що без згоди хоча б одного учасника від США нічого прийняти не можна». І підсумовує: «Американська сторона має прямо одразу всі голоси і на всяк випадок ще й право вето, ну, щоб повністю закріпити цю історію за собою».
Щодо ресурсів, угода охоплює значно більше, ніж рідкоземельні метали. «Мова вже йде про всі копалини. Тобто там і нафта, і газ, і нові, і існуючі. По всій території України», – зазначає Железняк у дописі. У подкасті він уточнює: «Мова не йде вже про рідкоземельні метали… Це корисні копалини, метали, мінерали, інші продукти видобутку, природний газ, включаючи LNG, нафта і нафтопродукти… Інші природні ресурси, які можуть розроблятися на території України. Фактично, це ось все». Він додає: «Угода охоплює всю територію України, включаючи регіони, які зараз окуповані… Ніякого окремого уточнення, що якщо американці нам допоможуть щось деокупувати, вони отримують якісь додаткові блага, немає».
Депутат звертає увагу, що угода стосується як державних, так і приватних компаній. «Мова про видобуток і державними, і приватними компаніями», – пише він у Facebook. У подкасті пояснює: «Угода не обмежує це взагалі ніяк державним підприємствам… Мова йде і про державні компанії, наприклад, Укрнафта, і про приватні, наприклад, ДТЕК… Видобуваємо ми літій – США можуть перші його викупити». Він також зазначає: «У США є переважне право на викуп ресурсів, які зроблені в рамках цієї угоди… І право вето на продаж ресурсів іншим країнам».
Фінансові потоки, за словами Железняка, також викликають занепокоєння. «Гроші конвертуються одразу у валюту. Гроші фонду виводяться за кордон. Якщо раптом по причині з нашої сторони щось не дійшло – доплачуємо», – пише він у дописі. У подкасті він деталізує: «Україна має передати в цей фонд якусь частку своїх доходів – роялті… Вони конвертуються в іноземну валюту і пересилаються за кордон на рахунок іноземних банків… Якщо раптом ці гроші не надійшли на фонд… це вважається втратою фонду, і український уряд зобов’язаний компенсувати всі такі збитки». І додає: «Цей іноземний рахунок контролює не Україна, контролює американська сторона через DFC (Американський банк розвитку)».
«Внесок США – це вже надана допомога, а угода – безстрокова і без гарантій»
Ще одним шокуючим пунктом Железняк називає внесок США. «Внесок США – вже надана нам допомога з 2022», – пише він у Facebook. У подкасті він пояснює: «Внесок США – це фінансова допомога, яка вже з 2022 року надана в рамках повномасштабного вторгнення… Все, що нам було надано – до 100 мільярдів – вважається, що ось США цей внесок свого боку зробили». При цьому, за його словами, США отримуватимуть вигоду: «Вони можуть за своїм рішенням отримувати прибуток. А отримують вони “роялті” з фонду перші (а потім Україна) +4%». У подкасті він уточнює: «Американці – клас А, можуть виводити свої вкладення, які вони вважають допомогою… плюс додаткові 4% річних… Україна – клас Б, не може це робити, тільки коли США виведе всі свої вкладені».
Тривалість угоди також викликає занепокоєння. «Безстроково діє угода. Зміни тільки з дозволу американців можуть бути», – зазначає Железняк у дописі. У подкасті він додає: «Україна не може самостійно вийти з партнерства, змінювати умови договору… Це може зробити тільки США… Угода безстрокова, тобто ми її підписали – і вона діє, поки американська сторона колись при якійсь адміністрації не вирішить припинити».
Депутат окремо наголошує на відсутності гарантій безпеки. «Нічого про гарантії безпеки. Навіть натяків», – пише він у Facebook. У подкасті пояснює: «Документ не містить жодних оборонних гарантій або реально гарантій безпеки… Це суха економічна угода, яка не передбачає ані військової, ані політичної підтримки».
Серед інших пунктів Железняк згадує «права “першої ночі” на всі нові інфраструктурні проекти». У подкасті він уточнює: «Всі нові інфраструктурні проекти по Україні… Україна має спочатку запропонувати фонду… Тільки якщо фонд відмовляється, ми можемо щось самі робити». І додає: «США може залучати приватний бізнес для окремих інвестиційних проектів, якщо так вирішить DFC, і отримувати прибуток».
Оцінка і перспективи: «Я не уявляю, як це ратифікувати»
Ярослав Железняк різко критикує документ. «Це не все. Там прям ще дуже багато юридичного тексту. І він ось весь такий…», – пише він у Facebook, а в подкасті додає: «Документ весь – юридичний контракт між двома компаніями… Не той документ, який ми очікували від партнерів». Він називає його «очевидним тиском»: «Навіть для мене, як людини, яка непогано відноситься до наших партнерів, це виглядає як очевидний тиск». І ставить риторичне питання: «Чесно кажучи, я не до кінця зрозумів, а що ми отримуємо взамін, окрім того, що та допомога, яка була нам надана безкоштовно або як довгостроковий кредит, тепер якимось чином опинилася як внесок США?».
Депутат сумнівається у можливості ратифікації угоди парламентом у нинішньому вигляді. «Інакше я не уявляю, як це може бути ратифіковано Парламентом», – пише він у Facebook. У подкасті він категоричний: «Я особисто за цю угоду в такій редакції ну точно ніколи не проголосую». Але він залишає надію на зміни: «Не треба сприймати це як остаточний варіант… Я дуже сподіваюся, що українські урядовці будуть відстоювати українські інтереси… Зараз тривають всередині української влади дискусії щодо того, як правильно організувати цей процес».
Контекст і довідка
Питання співпраці України та США щодо корисних копалин набуло актуальності після 2025 року, коли допомога США стала критичною для країни. Спочатку йшлося про рідкоземельні метали, але проєкт угоди розширився до всіх ресурсів. Американська сторона називає це «партнерством для відбудови», однак українські політики, зокрема Железняк, бачать у цьому загрозу суверенітету. Наразі документ перебуває на стадії обговорення, і, за словами депутата, Міністерство економіки України працює над його переглядом.
Про Ярослава Железняка: Народний депутат України IX скликання від партії «Голос» (з 2019 року). Ексголова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики (до 2022 року). Має юридичну освіту (КНУ імені Тараса Шевченка) та досвід у економічній сфері. Відомий як активний критик непрозорих угод (дані з офіційного сайту ВР та Вікіпедії).
У підсумку, проєкт угоди, який аналізує Железняк, ставить під сумнів баланс інтересів між Україною та США. Чи вдасться досягти компромісу – залежить від переговорів, але нинішня редакція, за словами депутата, є «жестю», яка потребує перегляду.
