Литовський політик Андрюс Кубілюс призначений єврокомісаром з питань оборони та космосу в новій Європейській комісії на період 2024-2029 років. Це призначення відбулося на тлі зростаючих загроз з боку Росії та нагальної потреби у зміцненні оборонних можливостей Європейського Союзу. Кубілюс працюватиме над розвитком Європейського оборонного союзу та посиленням військово-промислового потенціалу ЄС. Новий портфель також охоплює космічні технології, що мають велике значення для безпеки та оборони.
В інтерв’ю порталу LRT.lt Андрюс Кубілюс розповів про свої задачі на новій посаді, приділивши значну увагу технологічній підтримці України, яка залишається одним із ключових напрямків його діяльності. Він підкреслив, що український досвід на війні, особливо у сфері використання новітніх технологій, відіграє важливу роль для інтеграції українських інновацій у військово-промисловий комплекс ЄС. Космічні технології, такі як супутникові системи Galileo та інші технології, які вже допомагають Збройним силам України, є важливими як для військової сфери, так і для цивільної оборони. Кубілюс також наголосив на необхідності захисту цих технологій від агресивних дій з боку противника:
- Уперше в комісії з'являється комісар з оборони, на додачу на нього покладається відповідальність за космічні технології. Тобто назва нового портфеля називається Комісар з оборони і з космосу.
І це показує, що Європейський Союз серйозно сприймає ті загрози, які, по-перше, приходять через російську агресію проти України, і що Європейський Союз робить прорив у створенні того, що називається Європейський оборонний союз.
Звичайно, якщо дуже коротко сказати про головні цілі як діяльності комісара, так і створення Європейського оборонного союзу, то треба сказати, чим завдання створення Європейського оборонного союзу відрізнятиметься від того, що робить НАТОвська організація.
НАТОвська організація займається підготовкою і втіленням у життя військових планів оборони і військовим командуванням, разом з країнами-членами НАТО. А Європейський Союз не буде займатися цим, але він може допомогти як країнам Європейського Союзу, які є членами НАТО, так і всій НАТО своїми можливостями створювати потрібні ресурси для оборони. Тобто створювати таку оборонну промисловість, військову промисловість, яка могла б відповідати тим безпековим викликам Європейського Союзу, які зараз усі відчувають дуже добре.
Але військова промисловість Європейського Союзу поки що відстає від таких викликів. Є й ціла низка інших питань, які в такому плані потрібно вирішувати дуже швидко.
І для цього Європейський Союз має такі інструменти, як можливості знайти додаткове фінансування і можливості юридичними інструментами регулювати деякі речі, пов'язані, скажімо, з промисловістю. І таких інструментів немає у НАТОвської організації і немає в окремих країн. Тож ось це завдання є найголовнішим, і створювати більш ефективні інструменти, звісно, їх фінансувати на значно вищому рівні порівняно з тим, що сьогодні Європейський Союз може робити.
- Одразу уточню, космічні технології, вони теж будуть пов'язані якось з обороною?
- Вони і сьогодні пов'язані, тут немає нічого нового. Усі ми знаємо GPS-сервіс, який ми використовуємо, коли їдемо на своїх автомобілях. І вони показують нам карту і куди треба їхати. І тут у Європейського Союзу є свої космічні технології, які мають назву Galileo. Деякі експерти кажуть, що такий сервіс взагалі-то є найкращим порівняно з іншими країнами, з іншими світовими технологіями. І, звісно, такі технології теж використовуються і військовими. Так само, як військові використовують і ті можливості, які відкривають космічні технології зі спостереження Землі. І, звісно, вони допомагають теж і точно бачити і пересування, скажімо, військових сил.
І останнє - це те, що космічні технології дають можливість для більш ефективного зв'язку, зв'язків комунікаційних.
І, знову ж таки, ці технології допомагають і військовим. Це видно з того, як такі технології використовуються при українськими військовими силами при захисті України.
З іншого боку, ці технології сьогодні стають об'єктом можливих агресивних дій з боку противника. Тому захист таких технологій є теж дуже важливим викликом.
- Хочу запитати також про допомогу Україні. Я так розумію, що ваш портфель опосередковано пов'язаний із тим, що зараз відбувається в Україні. Але безпосередньо ви зможете якось займатися питаннями допомоги Україні?
- Ми будемо цим займатися разом із віцепрезидентом, відповідальним за іноземну політику і політику безпеки. І таким віцепрезидентом стає колишній прем'єр-міністр Естонії пані Кая Каллас.
І тут, звісно, ціла низка різних питань. Скажімо, мій портфель не відповідальний за те, щоб знайти якісь додаткові фінансові ресурси, хоча вони для нас дуже потрібні. Але те, що Україні потрібні військові технології, які можуть бути виготовлені промисловістю Європейського Союзу, ось це є вже моєю відповідальністю, якщо стану ось цим комісаром.
І інтеграція військової промисловості України, яка дійсно має дуже багато нових інноваційних ідей, інтеграція з військовою промисловістю Європейського Союзу теж є однією з моїх відповідальностей.
- Ви, будучи членом Європарламенту, теж багато займалися з російською опозицією, з питаннями, пов'язаними з російською опозицією. Ось тепер ви напевно не зможете цим займатися? Яке майбутнє переговорів російської опозиції та Євросоюзу?
- Я активно займався, використовуючи можливості члена парламенту, такими справами. Звичайно, зараз, коли я буду вже працювати комісаром, просто часу не буде для того, щоб так активно займатися такими питаннями. Але я не планую якось від таких тематик тікати кудись далеко. І, звісно, я буду і дискутувати зі своїми колегами в Європейському парламенті, хто буде зараз робити те, що я намагався робити на минулому мандаті Європейського парламенту, коли з одного боку опікувалися російською опозицією, а з іншого боку дуже сильно опікувалися допомогою Україні”.
